Постановление суда № 64150121, 18.01.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"18" січня 2017 р. Справа №904/11595/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Жук Г.А.

Чорногуза М.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Дніпровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.12.2016

у справі № 904/11595/16 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Державного підприємства «Дніпровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція»

до 1. Дніпровської обласної державної адміністрації

2. Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області

про стягнення збитків 42 312 294 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2016 у справі № 904/11595/16 позовну заяву Державного підприємства «Дніпровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція» повернуто заявнику без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Не погоджуючись з ухвалою, Державне підприємство «Дніпровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.12.2016 у справі № 904/11595/16, а справу № 904/11595/16 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази, зокрема, сплати судового збору.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на дату звернення з цією апеляційною скаргою, при зверненні до господарського суду встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги;

- за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Отже, виходячи з приписів Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою та враховуючи розмір прожиткового мінімуму, встановлений на 01.01.2017, судовий збір за звернення з апеляційною скаргою на ухвалу суду має бути сплачений в розмірі 1 600 грн.

Заявником до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору.

Водночас в апеляційній скарзі заявник просить відстрочити сплату судового збору у цій справі до винесення апеляційним судом постанови.

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

В п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» вказано, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Отже, право суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору закон пов'язує з встановленням обставин, які свідчать про дійсну складність фінансового становища сторони, яка звертається з відповідним клопотанням.

В обґрунтування заяви про відстрочення сплати судового збору позивач в апеляційній скарзі послався на копію банківської виписки з єдиного ліквідаційного рахунку позивача за період з 17.05.2016 по 28.11.2016 з залишком коштів в розмірі 110,37 грн., який використовується ліквідатором для здійснення ліквідаційної процедури, що її було додано позивачем до клопотання про відстрочку до суду першої інстанції, та на копію Інвентаризаційного опису необоротних активів станом на 21.11.2016, якій свідчить про наявність майна банкрута (у справі № Б15/381-07 за заявою Кредитора 1 Державного резервного насіннєвого фонду України та Кредитора 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «МеталЛист» до боржника Державного підприємства «Дніпровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція» про визнання банкрутом, яка розглядається Господарським судом Дніпропетровської області), на яке може бути звернено стягнення для стягнення судового збору, якщо рішення буде винесено не на користь позивача.

Проте згадана виписка свідчить лише про факт наявності певної кількості коштів на рахунку апелянта станом на 28.11.2016, проте не може свідчити про те, що станом на дату звернення з цією апеляційною скаргою, тобто на 11.01.2017, кошти на рахунку вістуні.

Щодо наявності майна банкрута, на яке може бути звернено стягнення, слід зазначити таке.

Як слідує з відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2008 у справі № Б15/381-07 затверджено реєстр кредиторів позивача з вимогами на загальну суму 29 556 826,20 грн.

Позивачем не доведено, що кошти від реалізації майна, зазначеного в Інвентаризаційному описі необоротних активів станом на 21.11.2016, будуть направлені саме на сплату відстроченого судового збору у випадку, якщо позовні вимоги позивача у цій справі не будуть судом задоволені.

Частиною 1 ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 1 ст. 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 2 ст. 32 ГПК України ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

З огляду на викладене та враховуючи ненадання скаржником належних та допустимих доказів на підтвердження його важкого майнового стану та неплатоспроможності, заява Державного підприємства «Дніпровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція» про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З огляду на викладені вище обставини, апеляційна скарга повертається заявнику.

Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до апеляційного господарського суду в загальному порядку після усунення вказаних недоліків.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви Державного підприємства «Дніпровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція» про відстрочення сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Дніпровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.12.2016 у справі № 904/11595/16 повернути без розгляду.

3. Матеріали справи № 904/11595/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді Г.А. Жук

М.Г. Чорногуз