Решение № 64099590, 19.10.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2016 р. Справа № 911/3007/16

За позовом Приватна організація Українська ліга авторських і суміжних прав,

м. Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська обл., с. Ставище

про стягнення 36 699 грн. 31 коп.

та за зустрічним позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська обл., с. Ставище

до Приватна організація Українська ліга авторських і суміжних прав,

м. Київ

про визнання договору недійсним

Суддя Мальована Л.Я.

за участю представників:

позивача, за первісним позовом не зявився;

відповідача, за первісним позовом ОСОБА_2 (дог. № б/н від 30.09.2016 року).

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 36 699 грн. 31 коп. заборгованості за договором № КБР-13/04/14 від 01.04.2014 року, з яких: 16 800 грн. 00 коп. основний борг, 4 898 грн. 17 коп. інфляційні втрати, 601 грн. 14 коп. 3 % річних, 14 400 грн. 00 коп. штраф.

Представник позивача в засідання суду не зявився, хоча про місце і час розгляду справи був належним чином повідомлений судом, вимоги суду викладені в ухвалах від 16.09.2016 року та 30.09.2016 року не виконав.

Представник відповідача через загальний відділ суду 17.10.2016 року подав зустрічний позов до ПО Українська ліга авторських і суміжних прав про визнання недійсним договору № КБР-13/04/14 від 01.04.2014 року, який прийнято судом для спільного розгляду з первісним позовом відповідно до ст. 60 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив:

01.04.2014 року між ПО «Українська ліга авторських і суміжних прав» та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір № КБР-13/04/14, відповідно до умов якого користувач здійснює використання в комерційній діяльності музичних творів шляхом їх публічного виконання, а УЛАСП надає користувачу на умовах, визначених цим договором, право (невиключну ліцензію) на публічне виконання творів. Користувач, в свою чергу, зобовязується виплатити винагороду (Роялті) на поточний рахунок УЛАСП відповідно до умов цього договору та Закону.

Відповідно до п. 3.3. договору користувач зобовязується перерахувати на поточний рахунок УЛАСП Винагороду (Роялті), узгоджену Сторонами у відповідних додатках до цього договору. Відповідний загальний щомісячний платіж, що є складовою частиною Винагороди (Роялті) має перераховуватись не пізніше ніж за 5 (пять) днів до початку місяця, за який він здійснюється.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2014 року, а в частині невиконання фінансових зобовязань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобовязань до їх повного виконання.

Позивач в обґрунтування заявленого позову посилається на те, що відповідач в супереч умовам договору не сплачував винагороду (роялті) за договором, в звязку з чим просить суд стягнути з останнього 16 800 грн. 00 коп. заборгованості за період з травня 2014 року по серпень 2016 року, а також 4 898 грн. 17 коп. інфляційних втрат, 601 грн. 14 коп. трьох відсотків річних, 14 400 грн. 00 коп. штрафу.

Відповідач проти первісного позову заперечив, подавши зустрічний позов про визнання договору № КБР-13/04/14 від 01.04.2014 року недійсним, посилаючись на те, що останній від його імені підписаний громадянином ОСОБА_3, який не був уповноважений на представництво інтересів ФОП ОСОБА_1

Одним із способів захисту порушеного права згідно з частиною 2 статті 16, частиною 1 статті 215 ЦК України є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

Приписами ст. 203, 215 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, визначених ч.ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України загальними вимогами, необхідними для чинності правочину, є: - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; - особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; - волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; - правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; - правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як зазначив Верховний Суд України у постанові Пленуму № 9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", під час розгляду справ про визнання угоди (правочину) недійсною, господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

В матеріалах справи відсутні докази наявності у громадянина ОСОБА_3 права підпису спірного договору та додатків до нього від імені ФОП ОСОБА_1, тому договір був укладений без волевиявлення ФОП ОСОБА_1

У відповідності до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позовні вимоги за первісним позовом задоволенню не підлягають, позовні вимоги за зустрічним позовом доведені та обґрунтовані, відповідачем за зустрічним позовом не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору за зустрічним позовом згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 60, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, Господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог за первісним позовом відмовити повністю.

2. Позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити в повному обсязі.

3. Визнати договір № КБР-13/04/14 від 01.04.2014 року укладений між Приватною організацією «Українська ліга авторських і суміжних прав» (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 23, оф. 1016, код 37396233) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (09400, Київська обл., смт. Ставище, вул. Польова, буд. 5, код НОМЕР_1) недійсним.

4. Стягнути з Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав» (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 23, оф. 1016, код 37396233) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (09400, Київська обл., смт. Ставище, вул. Польова, буд. 5, код НОМЕР_1) 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Л.Я. Мальована