Постановление суда № 64059157, 16.01.2017, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

__________________________

УХВАЛА

"16" січня 2017 р. Справа № 918/11/17

за позовом Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради

до відповідача ОСОБА_1

про стягнення в сумі 2964,07 грн

Суддя Андрійчук О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, дов. від 04.01.2017 року

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2017 року Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення в сумі 2 964,07 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

23.09.2016 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нежитлового приміщення № 2093, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування підвальні нежитлові приміщення загальною площею 87,2 кв м (кімнати №№ 1, 2, 16,17), розташовані по вул. Ст. Бандери, 44 у м. Рівне, що перебувають на балансі Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради.

За п. 1.2 договору напрям використання орендованого майна фізичною особою - для власних господарських потреб.

Усупереч умовам договору відповідач свій обов'язок щодо сплати орендної плати своєчасно та у повному обсязі не виконав, розмір заборгованості за вказаним договором на час звернення до господарського суду складає 674,11 грн.

За неналежне виконання умов цього договору позивачем нараховано 30,96 грн пені.

Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на публікацію оголошення у розмірі 459,00 грн та 1 800,00 грн на виготовлення звіту про незалежну оцінку орендованого майна.

Договір оренди між сторонами розірвано за згодою сторін, про що свідчить акт прийому - передачі нерухомого майна від 30.11.2016 року.

15.11.2016 року позивачем надіслано на адресу відповідача претензію № 08-948 з проханням оплатити борг, однак заборгованість на теперішній час не погашено.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на ст.ст. 11, 526 ЦК України, ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.п. 4.2, 4.5, 4.8, 6.2.4, 6.2.13, 6.2.14 договору оренди № 203 від 23.09.2016 року.

Ухвалою суду від 04.01.2017 року порушено провадження, справу призначено до судового розгляду на 16.01.2017 року.

Статтею 21 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст. 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Згідно зі ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Сторони, в процесуальному розумінні, це суб'єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів, і на яких поширюється юрисдикція суду та законна сила судового рішення. Для того, щоб вступати в процесуальні правовідносини, сторони повинні мати господарську процесуальну право- та дієздатність.

Господарська процесуальна правоздатність визначається як здатність мати процесуальні права та нести обов'язки сторони, третьої особи, заявника. Господарською процесуальною правоздатністю володіють усі фізичні та юридичні особи на підставі їхнього права на судовий захист у господарському суді своїх прав і законних інтересів. У цьому виражається нерозривний процесуальний зв'язок між процесуальною правоздатністю і здатністю мати матеріальні права та обов'язки. Особа наділяється процесуальною правоздатністю з метою захисту матеріальних прав і інтересів. Правоздатність у матеріальному праві - це здатність мати відповідні матеріальні права і нести обов'язки, а процесуальна правоздатність - це можливість бути в господарському суді стороною, третьою особою, заявником. Правозастосовча дія судового рішення відносно сторони неможлива за відсутності у такої особи процесуальної правоздатності.

Господарська процесуальна правоздатність тісно пов'язана з матеріально-правовою правоздатністю і з матеріальним правом, яке підлягає захисту, а тому вона виникає одночасно з виникненням здатності мати матеріальні права.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до ст. 58 цього Кодексу (ч. 1 ст. 128 ГК України).

У силу вимог ч. 1 ст. 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Судом з наявних матеріалів справи встановлено, що 21.07.2014 року до ЄДРЮОФОП внесено запис про припинення підприємницької діяльності відповідача.

За ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до ч. 7 ст. 59 ГК України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.

У свою чергу, як встановлено судом, позивач з відповідним позовом звернувся до господарського суду 30.12.2016 року, тобто після внесення до ЄДРЮОФОП запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності відповідача.

Громадянин, який мав статус суб'єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову втратив такий статус, не може бути стороною в судовому процесі у господарському суді.

У силу вимог п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах.

Оскільки відповідач не є суб'єктом господарювання, тобто склад учасників спору відсутній і не відповідає ст.ст. 1, 12 ГПК України, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 80, 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення в сумі 2 964,07 грн припинити.

Суддя Андрійчук О.В.