№ 64042593, 13.01.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2017 року Справа № 805/4991/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кошкош О.О., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м.Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Век Імпекс» про припинення юридичної особи,

В С Т А Н О В И В:

16 грудня 2016 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Приватного підприємства «Таймир» про припинення юридичної особи, мотивуючи свої вимоги тим, що зазначена юридична особа перебуває на обліку в податковій інспекції як платник податків, однак, не подає звітність щодо обчислення і сплати податків і інших обов’язкових платежів більш одного року. Заборгованості перед бюджетом підприємство не має. Просили припинити юридичну особу Товариства з обмеженою відповідальністю «Век Імпекс».

Відповідачу надсилалась копія ухвали про відкриття скороченого провадження, але конверт повернувся з відміткою “за закінченням терміну зберігання”. Згідно із ч. 11 ст. 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку скороченого провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю «Век Імпекс» (ідентифікаційний код 31474677, 84200, Донецька обл., місто Дружківка, вулиця Південна, будинок 102, державна реєстрація 24.05.2001 року) зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ, та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції.

Відповідно до довідки про надання останньої податкової звітності від 30.11.2016 №11 відповідачем надана остання податкова звітність 11.01.2013 року, при цьому заборгованість у відповідача відсутня.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 49.2 ст. 49 цього Кодексу передбачено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Аналіз вищенаведених правових норм дозволяє дійти висновку про те, що обов'язок відповідача подавати податкову звітність у строки, визначені законодавством, не залежить від результатів його господарської діяльності чи від наявності доходів, які підлягають оподаткуванню.

Згідно підпункту 20.1.37 пункту 20.1 ст. 20 Кодексу контролюючі органи мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб’єктів господарювання.

Абзацем 1 ч. 8 ст. 19 Господарського кодексу України визначено, що усі суб'єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов'язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці) бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського кодексу України, у випадках, встановлених законом, до суб’єкта господарювання може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді його ліквідації за рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15.05.2003 №755-IV (далі за текстом – Закон № 755), в редакції до 01.01.2016, дія цього Закону поширювалася на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців.

З 01.01.2016 року відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

При цьому, суд відзначає, що внаслідок зміни законодавства в сфері державної реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, починаючи з 01.01.2016 року така підстава припинення юридичної особи за судовим рішенням, що не пов’язано з банкрутством, як неподання протягом року контролюючим органам податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, законодавством України не передбачена.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на те, що як на час звернення позивача до суду з цим позовом, так і на час судового розгляду, чинне законодавство України не передбачає такої підстави для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством, як неподання протягом року контролюючим органам податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні даного позову.

Доводи позивача про те, що внаслідок неподання відповідачем звітності завдається шкода інтересам держави, оскільки порушується встановлений порядок надання податкової звітності, не можуть слугувати підставою для припинення відповідача як юридичної особи, оскільки це не передбачено чинним законодавством.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158, 159, 161, 162, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Державної податкової інспекції у м.Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Век Імпекс» про припинення юридичної особи відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кошкош О.О.