Постановление суда № 64024673, 12.01.2017, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/16791/16-ц

Провадження № 2-сз/201/3/2017

УХВАЛА

12 січня 2017 року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Наумова О.С., ознайомившись із заявою представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2про повернення судового збору по цивільній справі № 201/16791/16-ц, 2/201/3634/2016 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2016 року ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.

01 грудня 2016року ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська було повернуто позивачу позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, разом із прикладеними до неї документів, розяснено необхідність звернення з таким позовом до Ленінського районного суду за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання (перебування) відповідачки, а також за наявності обставин, встановлених ч. 2 ст. 110 ЦПК України (з поданням відповідних доказів) для позовів про розірвання шлюбу, позивач не позбавлений права повторно звернутися до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою.

05 січня 2017 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява від представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про повернення судового збору, сплаченого при зверненні до суду із зазначеною позовною заявою.

Ознайомившись із вказаною заявою, а також із матеріалами цивільної справи № 201/16791/16-ц, 2/201/3634/2016, приходжу до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Статтею 115 ЦПК України визначено, що якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України, позовна заява повертається позивачу у випадку, коли справа не підсудна цьому суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду повністю в разі повернення заяви.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи № 201/16791/16-ц, 2/201/3634/2016, позивачем при зверненні до суду із даним позовом було сплачено судовий збір в розмірі 551,20 гривень, що підтверджується копією платіжного доручення № 0.0.647346797.1 від 08 листопада 2016 року.

Згідно ухвали суду від 01 грудня 2016року, як зазначалось вище, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбубула повернута позивачу відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України у зв'язку із непідсудністю справи Жовтневому районному суду м. Дніпропетровська, однак питання щодо повернення судових витрат зазначеною ухвалою судді вирішено не було.

Так, в ОСОБА_4 Державної судової адміністрації України від 10 листопада 2011 року № 12-6621/11, розяснено, що документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення звязку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповнованою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Оригінал такої квитанції додається до всіх позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, інших судових документів, що направляються до судової інстанції.

05 січня 2017 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява від позивача про повернення судового збору, сплаченого при зверненні до суду із зазначеною позовною заявою, але до вищевказаної заяви позивачем не було додано оригінал квитанції (платіжного доручення).

Враховуючи вищезазначене, приходжу до висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2про повернення судового збору по цивільній справі № 201/16791/16-ц, 2/201/3634/2016.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст.ст. 208 - 210 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір» -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2про повернення судового збору по цивільній справі № 201/16791/16-ц, 2/201/3634/2016 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - відмовити.

Ухвала суду апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Наумова