№ 639963, 10.05.2007, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2007 р. о 10:30 Справа № АС-13/91-07

вх. № 2344/1-13

Суддя господарського суду Харківської області

за участю секретаря судового засідання

представників сторін :

Представник позивача - Карчевський Ю.М., довіреність №1-64 від 18.01.2007 р.

Представник відповідача - Фоменко Н.О., довіреність №5703/10/10-026 від 07.07.2006 р.;Боровська І.С., доручення №3172/10/10-026 від 14.03.2007 р.;Красна С.Ю., доручення №3177/10/10-026 від 14.03.2007 р.; Носов К.В., доручення №3103/10/10-026 від 13.03.2007 р.

Прокурор - Лапін Д.Б., посвідчення № 137 від 14.12.2000 р.

по справі за позовом ЗАТ "Теплоелектроцентраль-3" м. Харків

до Спеціалізована ДПІ по роботі з великими платниками податків м. Харків

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні оголошені перерви 16.04.2007р. до 10.05.2007р.

Позивач, ЗАТ “Теплоелектроцентраль-3”, звернувся до суду з позовом про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Харкові № №0000470813/0 від 28.09.2006 р., №0000470813/1 від 24.10.2006 р., №0000470813/2 від 05.12.2006 р., №0000550813/2 від 05.12.2006 р., №0000470813/3 від 19.02.2007 р., №0000550813/3 від 19.02.2007 р.

Відповідач, Спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м. Харкові позов не визнає, посилаючись на матеріали перевірки.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що в період з 15.08.2006 р. по 12.09.2006 р. відповідачем була проведена планова виїзна перевірка, за результатами якої був виданий акт №1634/43-0/30657701 від 19.09.2006 р. На підставі вищевказаного акту відповідачем було видане податкове повідомлення – рішення №0000470813/0 від 28.09.2006 р., щодо застосування до позивача штрафу за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання із збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію у 2005 –2006 роках в сумі 1 287 323,85 грн. В подальшому з метою доведення нового граничного терміну сплати податкових зобов’язань відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення №0000470813/1 від 24.10.2006 р., №0000470813/2 від 05.12.2006 р. №0000550813/2 від 05.12.2006 р., №0000470813/3 від 19.02.2007 р., №0000550813/3 від 19.02.2007 р., та було збільшено розмір штрафних санкцій на 6 328,21 грн.

В якості підстави для застосування санкцій відповідач посилається на порушення позивачем вимог, передбачених ч.2 п.8 “Механізму справляння збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію”, затвердженого Постановою КМУ №2002 від 24.12.03 р. із змінами та доповненнями.

Відповідно до ст.14 Закону України “Про систему оподаткування” (далі – Закон), збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію належить до загальнодержавних податків і зборів.

Статтею 7 Закону передбачено, що ставки податків і зборів (обов’язкових платежів) встановлюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до законів України про оподаткування і не змінюються протягом бюджетного року, за винятком випадків, пов’язаних із застосуванням антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів відповідно до законів України.

Згідно ч.3 ст.1 Закону України “Про систему оподаткування” ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), за винятком збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Згідно з ч. 4 ст.1 передбачено, що розмір та механізм справляння збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію встановлюється Кабінетом Міністрів України разом з Національною комісією регулювання електроенергетики України.

В порушення вимог Закону, розмір збору за період, що перевірявся, встановлювався НКРЕ самостійно (постанова від 29.12.2004 р. №1262 “Про збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію на 2005 рік” та постанова від 21.12.2005 р. №1170 “Про збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію на 2006 рік” що суперечить діючому законодавству. До того ж Постановою НКРЕ від 11.01.2006 р. №15 “Про внесення змін до постанови НКРЕ від 21.12.2005 р. №1170” Комісія, всупереч вимогам ст.7 Закону, змінювала розмір збору протягом року

Органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, як передбачено п.11 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

У відповідності до п.1.2, 1.5 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”: податкове зобов’язання – зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, а штрафна санкція (штраф) – плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов’язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податку у зв’язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Штрафні санкції, у відповідності до п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” накладаються на платників податків у розмірах, визначених цією статтею, в тому числі п.п.17.1.7, п.17.1 ст.17 згідно якого у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф.

Однак, строки та механізм справляння збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію визначені постановою Кабінету Міністрів України №2002 від 24.12.2003 р., а не законами про оподаткування.

Порушення строків сплати збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, які передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2003 р. №2002 не є порушенням податкового законодавства, тому до нього штрафні санкції, передбачені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону застосовані з порушенням діючого законодавства та перевищенням компетенції органом державної податкової служби.

За таких обставин суд вважає, що порушення строків сплати збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, які передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2003 р. №2002 не є порушенням податкового законодавства, тому до позивача штрафні санкції, передбачені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” застосовані з порушенням діючого законодавства та перевищенням компетенції органом державної податкової служби.

Керуючись ст.ст. 4 , 8, 86, 94, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення №0000470813/0 від 28.09.2006 р., №0000470813/1 від 24.10.2006 р., №0000470813/2 від 05.12.2006 р., №0000550813/2 від 05.12.2006 р., №0000470813/3 від 19.02.2007 р., №0000550813/3 від 19.02.2007 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ЗАТ "Теплоелектроцентраль-3" м. Харків 3,40 грн. судового збору.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанови набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 14.05.2007 р.

Суддя