Решение № 6399421, 18.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/49418.09.09 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Новоград-Волинський мясокомбінат»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Еко»

простягнення 81200,05 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Грищук Ю.Г дов. № б/н від 01.06.2009 року ;

від відповідача : Перетятько В.Є. дов. № б/н від 21.08.2009 року;

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «Новоград-Волинський мясокомбінат»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко»про стягнення 79659,24 грн. основного боргу, 1115,23 грн. індексу інфляції та 425,58 грн. 3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані зобовязання щодо оплати поставленого товару за Договором поставки № 1687/К від 28 листопада 2005 року.

Ухвалою від 30.07.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 31.08.2009 року.

В судовому засіданні 31.08.2009 року, представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та усні пояснення по суті спору, відповідно до яких, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання 31.08.2009 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У звязку з неявкою представника відповідача в судове засідання розгляд справи було відкладено на 18.09.2009 року.

В судовому засіданні 18.09.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.09.2009 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 18.09.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2005 року між Відкритим акціонерним товариством «Новоград-Волинський мясокомбінат», іменоване надалі «Постачальник»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко», іменоване надалі «Покупець»(відповідач) був укладений договір поставки № 1687/К (далі Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобовязується передати товари (далі товар) у власність покупця на умовах та в строки, встановлені в замовленнях на поставку (далі замовлення на поставку), а покупець в порядку та в строки, вказані Договором, зобовязується прийняти товари та оплатити їх.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що ціни на товар, які постачаються постачальником у відповідності з Договором/ вказані в Додатку № 1 або прайс-листі до Договору, які є невідємною частиною Договору (далі Додаток № 1). В Додатку № 1 вказані базові оптові ціни на товари (тобто, ціни за якими постачальник пропонує купувати товари всім торговим підприємцям) та ціни, за якими товари продаються покупцю (тобто, базові оптові ціни після вирахування покупцю скидки).

Відповідно до пункту 2.3 Договору, якщо відбуваються зміни цін на товари, постачальник зобовязаний інформувати покупця в письмовій формі за 5 пять робочих днів до передбачуваних змін шляхом надання покупцю обновленого додатку №1 або прайс-листу, завіреного печаткою та підписом уповноваженого представника постачальника. Якщо сторони протягом цього строку домовляться про зміну цін на товари, відповідним чином змінюється і додаток №1.

Згідно з пунктом 3.1 Договору якість доставлених товарів повинна відповідати встановленим в Україні та декларованим виробником стандартам та іншим вимогам, які ставляться до товарів роздрібної торгівлі.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що постачальник зобовязується поставляти товари на умовах СІР у відповідності з Офіційними правилами тлумачення Торгових строків міжнародної торгової палати Інкотермс (в редакції 2000 року) з уточненнями викладеними в даному Договорі.

Відповідно до пункту 8.1 Договору передбачено, що покупець здійснює оплату постачальнику за поставленні товари через 10 (десять) календарних днів з дня передачі товарів.

Згідно до пунктів 8.2 та 8.3 Договору покупець віднімає із належної до сплати постачальнику суми вартість повернених товарів, а також вартість тари, якщо тара за домовленістю сторін включена до суми оплати. Всі суми та платежі, для яких сторони не встановили строків в даному Договорі, включаючи оплату збитків та неустойок, повинні бути сплачені протягом 5 (пяти) днів з дня виникнення платіжного обовязку.

Як вбачається з товаро-транспортних накладних наявних в матеріалах справи, на виконання умов Договору позивач поставив відповідачеві товар, однак відповідач за поставлений товар розрахувався частково, що підтверджується банківськими виписками, копії яких додані до позовної заяви, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 79659,24 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 31.12.2008 року.

02 квітня 2009 року позивач на адресу відповідача направив претензію з вимогою погасити заборгованість в сумі 79659,24 грн., яка була вручена відповідачеві 07.04.2009 року, що підтверджується копією повідомлення про поштове вручення, проте претензія останнім залишена без задоволення та належного реагування.

Як вбачається з матеріалів справи вищевказаний договір є договором поставки.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відзиві на позовну заяву відповідач стверджує, що Договір № 1687/к від 28.11.2005 року припинив свою дію 31.12.2006 року, проте відповідно до ч. 3 п.11. Договору, якщо за один місяць до кінця строку дії Договору жодна зі сторін не повідомить в письмовій формі про свої наміри припинити дію Договору, даний Договір вважається продовженим ще на один рік.

Оскільки жодна зі сторін не виявила ініціативи щодо розірвання Договору, його дія продовжена на наступні роки в тому числі і на момент поставки товару.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 79659,24 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 425,58 грн. та 1115,23 грн. інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних витрат господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних та інфляційних витрат розраховані позивачем вірно, відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача, а тому підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 812,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118, 00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко»(місцезнаходження: 03045, м. Київ, пр-т. Науки, буд. 8; код ЄДРПОУ 32104254) на користь Відкритого акціонерного товариства «Новоград-Волинський мясокомбінат»(місцезнаходження: 11700, Житомирська обл., м. Новоград-Волинський, вул. Борисова, буд. 4, код ЄДРПОУ 00443424) 79 659 (сімдесят девять тисяч шістсот пятдесят девять) грн. 24 коп. - основного боргу, 425 (чотириста двадцять пять) грн. 58 коп. 3% річних, 1115 (одну тисячу сто п'ятнадцять) грн. 23 коп. інфляційних втрат, 812 (вісімсот дванадцять) грн. 00 коп. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

29.09.2009 року