Решение № 639843, 27.04.2007, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2007 р. Справа № 10/386

Господарський суд Черкаської області в складі судді Шумка В.В., при секретарі судового засідання Холодній Л.В., за участю представників сторін:

позивача –Єніка Є.В. - за довіреністю,

відповідача –відсутній,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ДК “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”

до ВАТ по газопостачанню та газифікації „Черкасигаз”

про стягнення 2490717,23 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Подано позов про стягнення 1439661,20 грн. боргу за поставлений природний газ, 264542,06 грн. пені, 100776,28 грн. штрафу, 568940,07 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 116797,62 грн. –3% річних.

Позивач подав суду клопотання про збільшення позовних вимог, згідно з яким вимагає стягнення з відповідача 1297159,72 грн. основного боргу, 264542,06 грн. пені, 100776,28 грн. штрафу, 839505,82 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 199003,35 грн. –3% річних.

Представник позивача позов підтримав за уточненими вимогами.

Відповідач, належно повідомлений про час і місце розгляду справи, відзиву на позов не подав, участь свого представника в судовому засіданні не забезпечив.

Суд вважає, що згідно з ст. 75 ГПК України справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Встановивши на підставі поданих суду доказів обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з таких мотивів.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач довів, що на підставі договору № 06/02-2191 на постачання природного газу , укладеного сторонами 29.12.2002 р. він, у період з січня по грудень 2003 р., поставив відповідачеві природний газ, вартість якого за встановленою сторонами ціною становить 5606625,15 грн.

За умовами договору розрахунки сторін за поставлений газ мали здійснюватись відповідачем щомісячно.

Відповідач порушував встановлені строки розрахунків.

До подачі позивачем позову до суду відповідач сплатив позивачеві вартість газу частково, на суму 4166963,95 грн.

Заборгованість перед позивачем на день подачі позову до суду становила 1439661,20 грн.

Це підтверджено поданими суду письмовими доказами - копіями вказаного договору, актів приймання-передачі газу, розрахунком, поданим позивачем та не спростовано відповідачем.

Після подачі позову до суду відповідач частково, на суму 142501,48 грн. розрахувався з позивачем, що підтверджено позивачем поданим суду розрахунком.

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускаються.

За викладених обставин стягненню з відповідача підлягає решта боргу в розмірі 1297159,72 грн.

Провадження у справі в частині стягнення боргу в розмірі 142501,48 грн. підлягає припиненню судом згідно з п. 11 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Згідно з п.п. 6.2 договору сторін нарахована та заявлена до стягнення з відповідача пеня в розмірі 264542,06 грн. з розрахунку за 265 днів (1 рік).

Однак цей розмір пені позивачем визначений неправильно.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. У правовідносинах сторін, з яких виник спір, інший порядок нарахування пені не встановлений договором, законом.

За викладених обставин стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 132771,03 грн.

Позивачем нарахований та заявлений до стягнення штраф в розмірі 100776,28 грн.

Застосування такого виду забезпечення виконання зобов’язання не передбачено договором сторін. Згідно з ст. 549 ЦК України пеня і штраф є різновидами неустойки.

Тому одночасне стягнення пені та штрафу за одне й те саме порушення стороною умов договору є неправильним.

Крім того висновок позивача щодо його належності до суб’єктів господарювання державного сектору економіки є довільними.

Тому посилання позивача у позовній заяві на норми ст. 230 ГК України в обґрунтування стягнення штрафу, необґрунтовані.

За викладених обставин суд вважає, що позов у частині стягнення з відповідача штрафу задоволенню судом не підлягає.

Згідно п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з цією нормою позивачем нарахована та підлягає стягненню з відповідача 839505,82 грн. боргу, що виник внаслідок інфляції та 199003,35 грн. –3 % річних за час прострочення виконання відповідачем грошового зобов’язання.

Спір виник з вини відповідача, тому згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на нього.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягти з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Черкасигаз”, м. Черкаси, вул. Громова, 142, код 03361402, на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827, 1297159,72 грн. основного боргу, 132771,03 грн. пені, 839505,82 грн. боргу, що виник внаслідок інфляційних процесів, 199003,35 грн. –3% річних за час прострочення виконання грошового зобов’язання, 25500,00 грн. відшкодування сплаченого державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Провадження у справі в частині стягнення 142501,48 грн. припинити.

В решті позову відмовити.

Суддя В.В. Шумко

Рішення підписано 15.05.2007 р.