Решение № 63895310, 14.11.2016, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

ун. № 759/11691/16-ц

пр. № 2/759/4985/16

14 листопада 2016 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

під головуванням судді Сенька М.Ф.,

при секретарі Фещук Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Обєднана компанія «Укрвуглереструктуризація» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 в серпні 2016 року заявив позов про стягнення з Державного підприємства «Луганськвугілля» (ДП «Обєднана компанія «Укрвуглереструктуризація») 35478,61 грн. заборгованості із заробітної плати за 2014, 2015 роки, компенсації втрати частини заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі.

Позов мотивовано тим, що відповідач, як роботодавець, в супереч вимог трудового законодавства не виплатив позивачу всі належні їй виплати при звільненні з роботи, в тому числі і заборгованість із заробітної плати.

Разом з позовною заявою позивач надіслав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач свого представника в суд не направив, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, подали письмові заперечення проти позову, в яких проти позову заперечують з підстав відсутності вини у нездійсненні виплат позаробітній платі, оскільки підприємство утворено з метою здійснення некормеційної господарської діяльності. Крім того, просить врахувати тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, затверджений Постановою кабінету міністрів України від 07.11.2014 № 595.

Оскільки, у справі достатньо даних про права та взаємини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку заочного провадження, постановивши рішення на наявних доказах.

Судом встановлено таке.

З огляду на трудову книжку, ОСОБА_1 працював в ДП «Обєднана компанія «Укрвуглереструктуризація» і наказом директора «Обєднана компанія «Укрвуглереструктуризація» від 02.06.2015 року №158-к був звільнений з роботи на підставі ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням (запис № 17).

На день звільнення ДП «Обєднана компанія «Укрвуглереструктуризація» заборгувало позивачу заробітну плату за 2014-2015 року в загальній сумі 35 478,61 грн., що підтверджено відповідною довідкою Пенсійного фонду України (Ф-ОК-5).

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці», ст. 115 КЗпП України, власник підприємства, установи, організації, або уповноважений ним орган, зобов'язані виплачувати робітнику заробітну плату не рідше двох разів на місяць.

Наявність цього спору вказує на те, що заборгованість не погашена, а тому суд визнає права позивача порушеними, а позов в цій частині вимог таким, що підлягає задоволенню.

Підлягають задоволенню і вимоги позову про стягнення індексації заробітної плати.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»(далі - Закон) зобов'язує підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснювати компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

За змістом ст. 2 Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

У вказаній статті зазначено, що під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. N 159, встановлено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: заробітна плата (грошове забезпечення) та ін. (ч. 3 зазначеного Порядку).

Заробітна плата, як грошові доходи, підпадає під дію Закону, а тому відповідач зобов'язаний здійснити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням встановлених строків здійснення вказаної виплати.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (ст. 3 Закону). Компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету (ст. 6 Закону).

Позивач надав розрахунок компенсації, що відповідає викладеним вище вимогам і є правильним, а тому суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 2444 грн. 73 коп. компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, станом на 25.08.2016 року.

Що стосується вимог позову про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, то суд вважає за необхідне в їх задоволенні відмовити.

Так, обов'язок виплатити працівнику середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, відповідно до ст. 117 КЗпП, виникає у власника (роботодавця) лише за наявності його вини в таких порушеннях.

Разом з тим, статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили як надзвичайної або невідворотної за даних умов події. Отже, непереборною силою є надзвичайна або невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла відвернути, і ця подія завдала збитків.

В пункті 2 статті 14-1 Закону України від 02.12.97 р. N 671/97-ВР "Про торгово-промислові палати України" зазначено: "форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Позивач, як це наведено вище, працювала у ВВП «Ворошиловська» ДП «Обєднана компанія «Укрвуглереструктуризація», що розташована на території м. Ровеньки Луганської області.

М. Ровеньки розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р, віднесено до населених пунктів, на тереторії яких здійснюється антитерористична операція, тобто знаходиться на неконтрольованій Україною території, на якій тимчасово не діють органи влади України, призупинено казначейське обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, а також призупинено здійснення усіх видів фінансових операцій на зазначеній території банками України, небанківськими установами та національного оператора поштового зв'язку (постанова Правління Національного банку України № 466 від 06 серпня 2014 року «Про призупинення здійснення фінансових операцій»), тощо, що позбавляє власникаповноцінно здійснювати господарську діяльність, здійснювати розрахунки в тому числі і з заробітної плати працівникам шахти, та інше.

Тому, суд вважає, що вини відповідача у несвоєчасному розрахунку позивача при звільненні з роботи не має, а відтак вимоги останньою про стягнення середнього заробітку задоволенню не підлягають.

За наведених рішень, з урахуванням того, що позивача звільнено від сплати судового збору, витрати у справі суд покладає на відповідача відповідно і на підставі ст.88 ЦПК України.

На підставі наведених в рішенні норм закону, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Обєднана компанія «Укрвуглереструктуризація» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Обєднана компанія «Укрвуглереструктуризація» (ЄДРПОУ 39244468) на користь ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1) 35 478 грн. 61 коп. на погашення заборгованості по заробітній платі, 2444 грн. 73 коп. компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, а всього 37923 (тридцять сім тисяч дев"ятсот двадцять три ) грн. 34 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Обєднана компанія «Укрвуглереструктуризація» (ЄДРПОУ 39244468) на користь держави 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 20 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий Сенько М.Ф.