Постановление суда № 63809057, 27.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 грудня 2016 року м. Київ К/800/31241/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2015 р.

у справі № 813/3320/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Колордрукпостач»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, –

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Колордрукпостач» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.04.2015 р. №0000962201/6420, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 160 247,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями – 80 123,50 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.08.2015 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2015 р. постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.08.2015 р. скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджено реальність та товарність спірних господарських операцій, чим спростовано висновки податкового органу щодо порушення позивачем норм податкового законодавства, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.08.2015 р. Однак у зв’язку із тим, що касаційна скарга не відповідала вимогам ч. 5 ст. 213 та ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України скарга була залишена без руху із встановленням тридцятиденного строку з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху для виправлення зазначених недоліків, про що було постановлено ухвалу від 17.11.2016 р.

В межах встановленого строку, податковим органом на усунення недоліків касаційної скарги 13.12.2016 р. та 21.12.2016 р. надіслано засобами поштового зв’язку до суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору, а також клопотання про поновлення строку з обґрунтуванням причин пропуску строку на касаційне оскарження рішень судів попередніх інстанцій.

Суддя-доповідач, розглянувши дане клопотання та додані докази дійшов висновку, що наведені скаржником обставини свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.

При цьому, перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги ст.ст. 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до положень п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

З урахуванням викладеного, суддя-доповідач приходить до висновку, що провадження по вказаній касаційній скарзі не підлягає відкриттю.

На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Визнати поважними підстави пропуску строку на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2015 р. у справі № 813/3320/15.

2. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області відмовити.

3. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом із доданими до касаційної скарги матеріалами, направити скаржнику, а касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області залишити у суді касаційної інстанції.

4. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Бухтіярова