Постановление суда № 63797985, 28.12.2016, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/1321/16-ц

Провадження № 2/342/924/2016

УХВАЛА

28 грудня 2016 року м. Городенка

Суддя Городенківського районного суду Івано-Франківської області Федів Л.М., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 в якому просить визнати за ОСОБА_1 02.01.1952 р.н, і.н. НОМЕР_1 право власності на:

- 1/3 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул. Богуна, 4 в с.Серафинці Городенківського району,

- земельну частку (пай) площею 1,42 га, згідно сертифікату на право приватної власності на землю серії ІФ-04 № 23-0956, зареєстрований в книзі реєстрації сертифікатів у Серафинецькій сільській раді за № 956 від 13.03.1996 року.

Належним чином дослідивши подану заяву, приходжу до висновку, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», позовна заява подається до суду у письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК України.

До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору, що випливає з ч. 5 ст. 119 ЦПК України.

В силу вимог ч. 3ст. 6 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VIзі змінами, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

В п. 12, 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" зазначено, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьоюстатті 6 Закону № 3674-VIпідлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів майнового характеру. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами. Якщо в позовній заяві обєднано дві або більше самостійних вимог майнового характеру, повязані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

Згідно п.п.1 п.1 ч.2ст.4 Закону України «Про судовий збір»розмір ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Сплата судового збору здійснюється за реквізитами: отримувач коштів УК у Городенківському районі; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37885629; банк отримувача ГУДК СУ в Івано-Франківській області; код банку отримувача (МФО) 836014; рахунок отримувача 31214206700121; код класифікації доходів бюджету 22030101. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до позовної заяви в оригіналі.

При зверненні до суду з позовом позивач сплатила судовий збір в розмірі 551,20 грн., тобто тільки за одну вимогу майнового характеру.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» передбачено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених ч. 5 ст.216, ст.1212 ЦК Українитощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру, що також кореспондується з вимогамист. 80 ЦПК України.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року з подальшими змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25 травня 1998 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

ЗгідноПостанови Кабінету Міністрів України № 358 від 21.08.2014 року "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства"оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обовязкових платежів, які справляються відповідно до законодавства є її ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.

Підтвердженням такої вартості слугує звіт про оцінку вартості земельної ділянки з відділу держгеокадастру, строк дії якого становить не більше шести місяців з дати оцінки.ціна позов

Таким чином, встановлено, що позивач при зверненні із позовною заявою, в якій заявилено дві вимоги майнового характеру, судовий збір сплатила тільки по одній майновій вимозі. Крім того, позивачем не надано звіт про оцінку вартості земельної ділянки з відділу держгеокадастру, строк дії якого становить не більше шести місяців з дати оцінки, для визначення ціни позову по другій майновій вимозі, що стосується визнання права власності на земельну частку (пай) площею 1,42 га, згідно сертифікату на право приватної власності на землю серії ІФ-04 № 23-0956.

Відповідно до ч.1статті 121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовнузаяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 119-120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України,Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VIзі змінами, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власност - залишити без руху та надати строк для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатись неподаною і повернута позивачеві.

Суддя: Федів Л.М.