№ 63675798, 20.12.2016, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 р.м. ХерсонСправа № 821/1918/16 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хом'якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (Генічеська ОДПІ, відповідач) № НОМЕР_1 від 20.10.2016 р. про накладення штрафних санкцій у розмірі 1020 грн. за не подачу податкової звітності. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується із винесеним щодо нього податковим повідомленням-рішенням про застосування штрафних санкцій за неподання декларацій з рентної плати за спеціальне використання води за 1,2,3,4 квартали 2015 року та 1,2 квартали 2016 року. Зауважив, що оскільки він не є платником такого податку, не використовує воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту та рибництва, а тому не повинен подавати до контролюючого органу відповідну податкову звітність.

Від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав. Позиція відповідача щодо заявлених позовних вимог суду не відома, оскільки, останнім заперечень на позовну заяву суду не надано, повноважного представника у судове засідання не направлено. Ухвала суду про відкриття провадження та закінчення підготовчого провадження у справі із визначенням дати, часу та місця розгляду справи, що була направлена на адресу відповідача, вручена йому належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулось до суду.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснює свою господарську діяльність на підставі державної реєстрації, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії ВО1 №220331 від 18.08.2003 року, про що зроблено запису про включення відомостей до ЄДР за номером 24940170000000799. Відповідно до свідоцтва серії А №682594 від 10.05.2012 року є платником єдиного податку. Здійснює своє підприємницьку діяльність за такими видами з КВЕД: 01. сільське господарство, 01.11 вирощування зернових культур і насіння олійних культур, 01.13 вирощування овочів і баштанних культур.

28 вересня 2016 року Генічеською ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води (крім рентної плати за спецвикористання води, водних об'єктів місцевого значення) позивача. Результати перевірки оформлені актом перевірки від 28.09.2016 року №446/15-2, яким встановлено неподання податкової звітності за I-IV квартали 2015 року та I-II квартали 2016 року. На підставі вказаного акту перевірки, податковим органом до позивача винесено податкове-повідомлення рішення від 20.10.2016р. №0002532118, яким застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 1020 грн. відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПКУ.

Позивач не заперечує тієї обставини, що дійсно, враховуючи вид його діяльності, використовує воду для поливу сільськогосподарських культур, яку отримує з Каховського магістрального каналу як вторинний водокористувач Новотроїцького управління водного господарства, управління Головного Каховського магістрального каналу та Херсонського обласного управління водних ресурсів на підставі укладених договорів. Так, відповідно до договору №72052/95/02-12/74 від 06.04.2016 року ФОП ОСОБА_1 є замовником послуги з транспортування та подачи води на полив сільськогосподарських культур. За умовами договору позивач здійснює оплату за отриману послугу. Вода використовується для поливу сільськогосподарських культур.

Не погоджуючись із винесеним щодо нього податковим-повідомленням рішенням за неподання звітності з рентної плати за спеціальне використання води, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у Херсонській області. За результатами розгляду скарги ФОП ОСОБА_1 рішенням від 24.11.2016 року №564/70П/21-22-10-01-06 її було залишено без задоволення.

Не погоджуючись з таким рішенням податкового органу, позивач звернувся суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку правомірності дій відповідача щодо застосування штрафних санкцій, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

ФОП ОСОБА_1 є вторинним водокористувачем, який отримує воду на підставі договору про надання послуг, пов'язаних з транспортуванням та подачею води на полив сільськогосподарських культур, укладеного з Управлінням Головного Каховського магістрального каналу, Новотроїцьким управлінням водного господарства та з Херсонським обласним управлінням водних ресурсів та відповідно до його умов здійснює плату за поставлену воду. Вода, отримана ФОП ОСОБА_1, використовується для поливу сільськогосподарських культур.

Відповідно до ст. 42 Водного кодексу України водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи. Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними. Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води. Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними. Вторинні водокористувачі можуть здійснювати скидання стічних вод у водні об'єкти також на підставі дозволів на спеціальне водокористування.

Згідно ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Відповідно до ст. 30 Водного кодексу України збори за спеціальне водокористування справляються з метою стимулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів і включають рентну плату за спеціальне використання води та екологічний податок за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, які встановлюються Податковим кодексом України.

Виходячи з аналізу положень п. 255.1. ст. 255 ПК України, платниками рентної плати за спеціальне використання води є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва. Отже, в розумінні п. 255.1. ст.. 255 ПК України, сполучення "та" між реченнями "від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі)", "використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва" - є невід'ємною частиною речення і вказує на обов'язковість використання води саме за потребами, вказаній в цій статті, а саме: для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Вищевказаними нормами Податкового кодексу встановлено, що обов'язковою умовою для визначення особи платником збору за спеціальне використання води, є спосіб використання отриманої води для певних потреб, а саме для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва. Вказані види діяльності не передбачені у свідоцтві позивача та фактично ним не здійснюються, тому суд приходить до висновку, що позивач не є платником цього спеціального збору.

Податковим органом не надано доказів використання позивачем води, отриманої шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), саме для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва, тому застосування штрафних санкцій за не подання звітності за цим платежом є неправомірним.

Так, суд погоджується з тієї обставиною, що позивач є вторинним користувачем води, отримує воду на договірних умовах з первинним водокористувачем, але це не дає підстави вважати, що ФОП ОСОБА_1 є платником рентної плати за спеціальне використання води, оскільки дана стаття має виключний перелік потреб, для яких використовується вода. А тому позивач не повинний подавати декларацію зі збору за спеціальне використання води до податкового органу, адже є споживачем, а не платником податку.

На переконання суду, думка ГУ ДФС у Херсонській області в рішенні про результати розгляду первинної скарги від 24.11.16 про те, що відповідно до Податкового кодексу позивач не входить в перелік суб'єктів, звільнених від сплати рентної плати за спеціальне використання води, тому має його сплачувати, є необґрунтованою, оскільки відсутність даних пільг у Податковому кодексі не означає автоматичне набуття позивачем статусу платника цього податку.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що ФОП ОСОБА_1 не здійснював спеціальне користування водних ресурсів, і відповідно не є платником такого збору, не повинен звітувати по даному збору до податкового органу, а тому визнає протиправним та таким, що підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області від 20.10.2016 року №0002542118 про накладення штрафних санкцій у розмірі 1020 грн. за неподання податкової звітності за I-IV квартали 2015 року та I-II квартали 2016 року зі сплати рентної плати за спеціальне використання води.

Відповідно до положень ст.. 94 КАС України, витрати по сплаті судового збору відшкодовуються позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (Новотроїцьке відділення) від 20.10.2016 року №0002542118.

Стягнути з Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (Новотроїцьке відділення) за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2) витрати по сплаті судового збору у сумі 1378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень нуль копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.3.15