Решение № 63673060, 22.12.2016, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2016 року Справа № 923/1224/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Зуденко Є.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", м. Херсон,

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Херсон,

про стягнення 10 778 грн. 40 коп.,

за участю представників:

позивача - Мироненко Г.О., представник, дов. № 01-4/18 від 21.04.16р.;

відповідача - не прибув.

Позивач звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача 8874грн.44коп. основного боргу за надані послуги з постачання теплової енергії, 285грн.99коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 135грн.27коп. з урахуванням 3% річних, 1482грн.70коп. пені, відповідно до умов договору № 171 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01 листопада 2008 року. В обґрунтування позовних вимог позивач також посилається на положення ст.. ст.. 15, 16, 526, 527, 530, 549, 610-611, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.. ст. 193, 216, 217, 230 Господарського кодексу України, Закону України «Про теплопостачання», Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Відповідач, адреса якого, вказана позивачем у позовній заяві, співпадає з адресою у витягу з ЄДР, повідомлений про час, дату і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд не повідомив. Відзив на позовну заяву до дня засідання суду не представив.

Відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 22.12.16 оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство «Херсонська теплоелектроцентраль» (надалі за текстом рішення - ПАТ «Херсонська ТЕЦ») створене Міністерством палива та енергетики України відповідно до Указу Президента від 15.06.1993 року № 210 «Про корпоратизацію підприємств». Предметом діяльності Товариства є виробництво, передача та постачання електричної та теплової енергії. Відповідно до статуту ПАТ «Херсонська ТЕЦ», Товариство надає фізичним та юридичним особам міста Херсона послуги з постачання теплової енергії.

Відповідно до статті 1 Закону «Про теплопостачання» тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне гегулювання у сфері комунальних послуг. Регулювання тарифів на виробництво, транспортування :а постачання теплової енергії з урахуванням змін цін на енергоносії та інших витрат визначено статтею 15 цього ж Закону одним із основних завданнями державного регулювання діяльності у сфері теплопостачання.

Частиною шостою статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки зa договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Статтею 632 Цивільного кодексу України визначено, що у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Вартість послуг з теплопостачання, що застосовувалась ПАТ «Херсонська ТЕЦ» протягом опалювального періоду 2015 - 2016 рр. була встановлена відповідно до: Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 квітня 2015 року № 1415; Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29 жовтня 2015 року № 2690; Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26 листопада 2015 року № 1415; Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28 січня 2016 року № 54.

Споживачем послуг ПАТ «Херсонська ТЕЦ» із постачання теплової енергії є Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі за текстом рішення - ФОП ОСОБА_1, Відповідач).

Між ПАТ «Херсонська ТЕЦ» та ФОП ОСОБА_1 укладено Договір № 171 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01 листопада 2008 року (надалі за текстом рішення - Договір).

П. 26 Договору визначено, що договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду. Станом на сьогодні Договір не є розірваним, він є пролонгованим і чинним до тепер.

Відповідно до пункту 1 Договору, Виконавець (ПАТ «Херсонська ТЕЦ») зобов'язується надавати Споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Пунктом 2 зазначеного Договору визначено, що суб'єктом користування послугами Виконавця є власник (наймач, орендар) приміщення розташованого за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до пункту 1 Договору Споживач прийняв на себе зобов'язання своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором.

Пунктом 8 Договору передбачено, що оплата за отримані послуги здійснюється в строк не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Відповідно до пункту 15 Договору Споживач зобов'язаний оплачувати послуги в строки встановлені Договором. Таким чином, положеннями Договору визначено порядок та строки виконання Відповідачем своїх обов'язків.

Довідками за період з жовтня 2015 року по березень 2016 року включно підтверджено наявність опалення в будинку № 9, розташованому за адресою вул. Залізнична, м. Херсон.

На підставі вказаних вище даних, з урахуванням положень Договору, складено Акти виконаних робіт та виставлено відповідні рахунки на оплату. Зазначені акти та рахунки були направлені Відповідачу листами: № 06-1/2193 від 06.11.2015 року; № 06-1/2562 від 14.12.2015 року; № 06-1/107 від 06.01.2016 року; № 06-1/387 від 11.02.2016 року; № 06-1/641 від 14.03.2016 року; № 06-1/984 від 25.04.2016 року.

Відповідач, в порушення умов Договору, вимог статей 526, 530 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», свої обов'язки виконує неналежним чином, несвоєчасно та не в повному обсязі оплачує послуги з централізованого опалення, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.

Відповідно до довідки щодо руху заборгованості відносно Відповідача за період з 01.10.2015 року по 10.06.2016 року, виданої бухгалтером СЗТЕ ПАТ «Херсонська ТЕЦ», станом на 10.06.2016 року заборгованість Відповідача складає 8874,44 грн.

Рахунки за надані послуги з централізованого опалення на оплату направлялися поштою з рекомендованим повідомленням.

Відповідачу направлялась вимога про сплату заборгованості від 13.06.2016 року № 06-1/1266, яка була залишена без відповіді.

Пунктом 18 Договору визначено, що за несвоєчасне внесення платежів за послуги Споживач несе відповідальність у вигляді сплати штрафних санкцій визначених п. 12 Договору (пеня у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу), а також інфляційні витрати та 3 % річних.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України (435-4) "неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання".

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, що вразі, "якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкової території", "суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу".

Статтею 232 (ч. 6) Господарського кодексу України (436-4) встановлено, що "нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано".

За поданим позивачем розрахунком та відповідно до вимог зазначеного законодавства, розмір пені становить 1482,70грн.

Відповідно до вимог частини 2 статті 625 ЦК України (435-4) "боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом".

За розрахунком позивача, розмір сум з урахуванням встановленого індексу інфляції і 3 % річних становить 285,99грн. та 135,27грн., відповідно.

Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавець), і фізичною та юридичною особою (споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (послуги).

Стаття 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає, що виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України (435-4) "зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться".

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Частиною 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» встановлено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Крім того, статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» визначено права та обов'язки споживача теплової енергії, зокрема визначено, що до основних обов'язків споживача відноситься додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1, адреса - АДРЕСА_2) на користь Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (ідентифікаційний код - 00131771, адреса - 73036, місто Херсон, вулиця Бериславське шосе, 1) 8874грн.44коп. основного боргу за надані послуги з постачання теплової енергії (на розрахунковий рахунок № 26036303006572 в ХОУ ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 352457), 285грн.99коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 135грн.27коп. з урахуванням 3% річних, 1482грн.70коп. пені, 1378грн.00коп. витрат по сплаті судового збору (на розрахунковий рахунок № 26009011003447 в ПАТ «БТА БАНК», МФО 321723). Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

(Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).

Повне рішення складено 26 грудня 2016 р.

Суддя Ю.В. Гридасов