Решение № 63656882, 12.12.2016, Хозяйственный суд Запорожской области

Дата принятия
12.12.2016
Номер дела
908/2506/16
Номер документа
63656882
Форма судопроизводства
Хозяйственное
Государственный герб Украины

номер провадження справи 17/82/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2016 Справа № 908/2506/16

за позовом: концерну «Міські теплові мережі» в особі філії концерну «МТМ» Дніпровського району

юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137

фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2а

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Руський воїн», 69032, м. Запоріжжя, вул. Верхня, 6, приміщення 42

про стягнення 6 938,43 грн.

суддя Корсун В.Л.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 11.07.16 № 243/20-19

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

26.0916 до господарського суду Запорізької області звернувся концерн «Міські теплові мережі» в особі філії концерну «МТМ» Дніпровського району (надалі Концерн) з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Руський воїн» (далі ТОВ «Руський воїн») про стягнення 6 938,43 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.11.10 № 102227, з якої: 5 605,60 грн. основний борг, 1043,36 грн. - пеня, 100,47 грн. - 3% річних та 189,00 грн. - інфляційних втрат.

26.09.16 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл вказаної позовної заяви між суддями та визначену справу № 908/2506/16 до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 26.09.16 судом порушено провадження у справі № 908/2506/16, справі присвоєно № провадження 17/82/16, судове засідання призначено на 12.10.16. У сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.

Ухвалами суду від 12.10.16 та від 31.10.16 розгляд справи відкладався на 31.10.16 та на 14.11.16 відповідно.

Ухвалою від 14.11.16 судом продовжено строк вирішення спору на 15 днів до 13.12.16, розгляд справи відкладено на 12.12.16.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації.

У засіданні суду 12.12.16, на підставі ст.ст. 82-1, 85 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представника позивача повідомлено про дату складення повного рішення.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, вказував наступне. 01.11.10 між сторонами укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 102227, відповідно до якого позивач взяв на себе зобовязання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а споживач зобовязався прийняти та оплатити її вартість. Так, в період з жовтня 2015 р. по квітень 2016 р. позивач відпустив відповідачу теплову енергію на суму 5 605,60 грн. Проте, відповідач в порушення умов договору оплату за спожиту теплову енергію не здійснив, в результаті чого у останнього утворилася заборгованість перед позивачем, яка складає 5 605,60 грн. У звязку із чим, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 5 605,60 грн., а також пеню в сумі 1 043,36 грн., 3% річних в сумі 100,47 грн. та інфляційні втрати в сумі 189,00 грн.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судові засідання за викликом жодного разу не зявився, правом надати відзив на позов не скористався. Про дату, час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України. За змістом зазначеної ст. 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до безкоштовного витягу з офіційного сайту Міністерства юстиції України з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), станом на час розгляду справи № 908/2506/16 господарським судом Запорізької області, місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю «Руський воїн» є: 69032, м. Запоріжжя, вул. Верхня, 6, приміщення 42, що співпадає з адресою зазначеною у позові.

З метою повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/2506/16 господарським судом на юридичну адресу ТОВ «Руський воїн» (69032, м. Запоріжжя, вул. Верхня, 6, приміщення 42) направлялись копії ухвал господарського суду Запорізької області від 26.09.16 (про порушення провадження у справі), від 12.10.16, від 31.10.16 та від 14.11.16 по справі № 908/2506/16.

Проте, вказані ухвали повернулись на адресу суду з відмітками відділення підприємства поштового звязку: «Організація не значиться».

Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляд справи.

Згідно із ст. 75 ГПК України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно із положеннями 3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.10.15 у справі № 908/4459/15 позов концерну «Міські теплові мережі» в особі філії концерну «МТМ» Ленінського району до ТОВ «РУСЬКИЙ ВОЇН» про стягнення заборгованості за договором від 01.11.10 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 102227 задоволено.

Вказане рішення у відповідності із приписами ст. 85 ГПК України набрало законної сили 02.11.15.

Зокрема, вказаним рішенням суд встановив , що: « 01.11.10 між Концерном «Міські теплові мережі» в особі директора філії концерну «МТМ» Ленінського району (далі - теплопостачальна організація) та товариством з обмеженою відповідальністю «МАКСІ-ПРО» (державним реєстратором проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ МАКСІ-ПРО від 02.07.12, реєстраційний запис № 11031050004027310 щодо зміни найменування юридичної особи з ТОВ МАКСІ-ПРО на найменування ТОВ РУСЬКИЙ ВОЇН (далі - споживач) укладено договір № 102227 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (далі - договір)».

Таким чином, обставини щодо укладення між Концерном «Міські теплові мережі» в особі директора філії концерну «МТМ» Ленінського району (далі - теплопостачальна організація) та товариством з обмеженою відповідальністю «МАКСІ-ПРО» договору № 102227 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді та щодо зміни найменування юридичної особи з ТОВ «МАКСІ-ПРО» на найменування ТОВ «РУСЬКИЙ ВОЇН», як такі, що встановлені рішення суду в господарській справі № 908/4459/15 (набрало законної сили 02.11.15) не потребують доказуванню під час розгляду даної справи № 908/2506/16, у якій беруть участь ті самі сторони та спірні правовідносини між якими виникли на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.11.10 № 102227.

Як свідчить наявне в матеріалах справи № 908/2506/16, Положення про Філію Концерну «Міські теплові мережі» Дніпровського району (третя редакція), яке затверджено рішення правління Концерну «Міські теплові мережі», протокол від 15.03.16 № 33, а саме п. 1.2., Філія Концерну «Міські теплові мережі» Ленінського району перейменована на Філію Концерну «Міські теплові мережі» Дніпровського району на виконання рішення Запорізької міської ради від 19.02.16 № 108 «Про перейменування Ленінського району м. Запоріжжя на Дніпровський район», розпорядження Запорізького міського голови від 20.02.16 № 83, що не тягне зміни прав та обовязків філії Концерну «Міські теплові мережі» Ленінського району.

Згідно із п. 1 розділу 1 договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.11.10 № 102227 (далі договір), за цим договором теплопостачальна організація взяла на себе зобовязання відпустити споживачу теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобовязався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

У відповідності із п. 2.1 договору, теплова енергія відпускається споживачу в Гкал на такі потреби: опалення організацій та вентиляцію на протязі опалювального періоду; підігрів води за наявної можливості; кондиціювання - по замовленню споживача; інші технологічні потреби - по замовленню споживача.

Підпунктом 3.2.6. п. 3.2. договору визначено, що Споживач теплової енергії зобовязується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Згідно із положеннями п. 6.1. договору, розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій формі або іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (додаток № 5 до договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2.).

Пунктом 6.3. договору визначено, що підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання передачі.

Згідно із п. 6.7 договору, Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ).

Відповідно до п. 6.7.1. договору, отриманий акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі 5 днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним дата вручення представнику споживача; при направленні рекомендованим листом дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів).

Пунктом 6.7.2. договору передбачено, що у разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного ОСОБА_1 приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1. договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, споживач зобовязаний надати теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений п. 6.7.1. договору строк. При отриманні заперечень в підписанні акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього Теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в акті наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень Теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений Споживачем у господарському суді.

Згідно із пунктами 10.1 та 10.4. договору, цей договір діє з 01.11.10 до 01.11.11. (…) Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору, відповідно до вимог чинного Законодавства не заявила про його розірвання.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п.п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Як свідчать матеріали господарської справи № 908/2506/16, позивач, на виконання умов договору від 01.11.10 № 102227, в період з жовтня 2015 р. по квітень 2016 р. відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 5605,60 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії та рахунками за вказаний період, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.

Вбачається, що вищевказані акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки були направлені позивачем на юридичну відповідача, що підтверджується долученими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями реєстрів на відправлення рекомендованих листів із замовленням.

Споживач на адресу позивача підписаних актів приймання-передачі теплової енергії не повернув, заперечень щодо їх підписання не надав. У звязку із чим, на вказаних актах позивачем проставлено відмітку про те, що споживачем акти не підписано.

Таким чином, згідно із п. 7.6.2 договору, зазначені вище акти приймання-передачі теплової енергії є погодженими та являються підставою для проведення остаточних розрахунків за отриману протягом вказаного в них періоду теплову енергію. А саме за період з жовтня 2015 р. по квітень 2016 р. включно.

Відповідно до п. 6.4. договору, Споживач зобовязаний до 20 числа місяця наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Разом з тим, відповідач взятих на себе договірних зобовязань належним чином не виконав, оплату за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2015 р. по квітень 2016 р. включно не здійснив внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 5605,60 грн.

Факт наявності заборгованості у розмірі 5605,60 грн. підтверджується матеріалами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити надані послуги не припинено.

Враховуючи те, що станом на час розгляду спору в суді зобов'язання відповідача оплатити спожиту у період з жовтня 2015 р. по квітень 2016 р. включно теплову енергію не припинено, відповідач оплату спожитої теплової енергії суду не довів, будь-яких претензій щодо виконання позивачем договору та щодо виставлених позивачем актів приймання-передачі і рахунків за спірний період не предявив, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 5605,60 грн. за вказаний період обґрунтованими, заснованими на законі та договорі, і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем за порушення строків оплати теплової енергії відповідачу нарахована пеня в сумі 1043,36 грн. за загальний період з 20.11.15 по 15.09.16 включно (розрахунок пені знаходиться в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобовязання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобовязаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобовязання, зокрема, у випадку прострочення виконання.

У відповідності з вимогами Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2.8 договору передбачено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем відповідно до терміну, встановленого в п. 6.4 договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу (але не більше суми, обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Суд, перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» розрахунок пені позивача дійшов висновку, що він здійснений без урахування приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України, якою передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. А тому, вказаний розрахунок є частково невірним.

З огляду на викладене, суд зазначає, що за заявлений позивачем період часу (з 20.11.15 по 15.09.16 включно), виходячи з дати початку порушення грошового зобовязання, суми боргу, що існувала у спірний період, належний до стягнення розмір пені становить суму 1039,27 грн.

Отже, вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в сумі 1039,27 грн. В іншій частині вимоги про стягнення пені судом відхиляються через необґрунтованість.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем нараховано відповідачу 3 % річних за період з 20.11.15 по 15.09.16 в сумі 100,47 грн. та індекс інфляції за період з грудня 2015 р. по серпень 2016 р. в сумі 189,00 грн.

Перевіривши розрахунок 3 % річних судом встановлено, що він також як і розрахунок пені здійсненний без урахування приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України, а тому є частково невірним.

За розрахунком суду, з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 ЦК України, в межах заявленого позивачем періоду, виходячи з дати початку порушення грошового зобовязання, суми боргу, 3 % річних складають суму 100,20 грн.

З огляду на викладене, судом вимоги позивача про стягнення 3 % річних задовольняються частково в сумі 100,20 грн. В іншій частині вимоги про стягнення 3 % річних відхиляються.

Розрахунок індексу інфляції позивачем проведено вірно, а тому вимоги позивач про стягнення з відповідача 189,00 грн. індексу інфляції задовольняються судом повністю.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір у розмірі 1377,14 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 21, 43, 45, 22, 33, 34, 49, 69, 75, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Руський воїн» (69032, м. Запоріжжя, вул. Верхня, буд. 6 приміщення 42; код ЄДРПОУ 37128919) на користь концерну «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «МТМ» Дніпровського району (юридична адреса: 69091 м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69096 м. Запоріжжя, вул. Щаслива, б. 2-А; поточний рахунок зі спеціальним режимом використання 26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) 5 605 (пять тисяч шістсот пять) грн. 60 коп. основного боргу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Руський воїн» (69032, м. Запоріжжя, вул. Верхня, буд. 6, приміщення. 42; код ЄДРПОУ 37128919) на користь концерну «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «МТМ» Дніпровського району (юридична адреса: 69091 м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69096 м. Запоріжжя, вул. Щаслива, б. 2-А; поточний рахунок 26007301001951 у Філії Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) 1 039 (одну тисячу тридцять девять) грн. 27 коп. пені, 100 (сто) грн. 20 коп. 3 % річних, 189 (сто вісімдесят девять) грн. 00 коп. індексу інфляції та 1377 (одну тисячу триста сімдесят сім) грн. 14 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.12.16.

Суддя В.Л.Корсун

Предыдущий документ : 63656880
Следующий документ : 63656883