Решение № 63594818, 24.10.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/41866/16-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2016 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Підпалого В.В.,

при секретарі - Кравченко А.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (надалі по тексту, - Позивач) звернувся до суду із позовом про стягнення коштів з ОСОБА_2 ( надалі по тексту - Відповідач) за Договором позики від 13.04.2007 про надання грошових коштів в розмірі 548 933,42 доларів США року та Договором позики від 01.08.2007 про надання грошових коштів в розмірі 617 742,46 доларів США

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити позов за вказаних ним обставин.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав, просила прийняти рішення за позовом.

Суд, вислухавши пояснення Позивача, Відповідача, вивчивши надані сторонами докази, дійшов до наступного висновку.

Так, позивач в обґрунтування своїх вимог про стягнення коштів послалась, на те, що між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір позики від 13.07.2007 року про надання грошових коштів в розмірі 350 000 доларів США (надалі по тексту - Договір-1).

Відповідно до п.3 Договору 1, за користування грошовими коштами, наданими за Договором 1, Позичальник сплачує 5 % річних від суми позики, передбаченої Договором 1 (а.с.7)

Згідно 3 п.4.1 Договору 1, датою повернення грошових коштів є - 14.04.2013 року(а.с.7)

Також вбачається з розписки, Позичальник у разі прострочення повернення грошових коштів у встановлений Договором 1 строк, зобов`язується сплатити 3% річних від простроченої суми, у відповідності до ч. 2 ст. 265 ЦК України (а.с.9)

Крім того, між Позивачем та Відповідачем 01.08.2007 року було укладено Договір позики про надання грошових коштів в розмірі 400 000 грн. (надалі по тексту - Договір-2).

Відповідно до п.3 Договору 2, за користування грошовими коштами, наданими за Договором 2, Позичальник сплачує 5 % річних від суми позики, передбаченої Договором 1 (а.с.8)

Згідно 3 п.4.1 Договору 2, датою повернення грошових коштів є - 02.08.2013 року (а.с.8)

Також вбачається з розписки 2, Позичальник у разі прострочення повернення грошових коштів у встановлений Договором 2 строк, зобов`язується сплатити 3% річних від простроченої суми, у відповідності до ч.2 ст. 265 ЦК України (а.с.10).

Позивач зазначає в своєму позові, що 18.08.2016 вона зверталась до Відповідача з вимогою про повернення грошових коштів за Договором позики від 13.04.2007 року та за Договором позики від 01.08.2007 року, якою просила повернути суму заборгованості в 7-ми денний строк з моменту отримання вимоги (а.с.6). Разом з тим, станом на 18.08.2016 року заборгованість за Договорами позики не погашена.

Отже, Позивач вважає, що своє зобов`язання з передачі грошових коштів за Договорами виконала в повному обсязі, що підтверджується Розписками, а Відповідач своє зобов`язання не виконує, чим порушив цивільні права позивача.

Разом з тим, відповідно до ст. 3 ч. 1 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. 11 ч. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14, суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, позивач не довів суду, що його права та інтереси відповідно Договору позики від 13.04.2007 року про надання грошових коштів в розмірі 350 000 доларів США та Договору позики від 01.08.2007 року про надання грошових коштів в розмірі 400 000 доларів США були порушені, чим позбавив суд можливості встановити порушення прав чи інтересів позивача.

Тому, суд вважає позов ОСОБА_3 є необґрунтованим, тому в його задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 15, 16 ЦК України, ст.ст. 3, 8, 10, 60, 88, 208, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя В.В. Підпалий