№ 63590813, 21.12.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 373/1815/16-п Головуючий у І інстанції Потоцький В. В.Провадження № 33/780/685/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 147 21.12.2016

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 грудня 2016 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ ОСОБА_1, з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27 жовтня 2016 року -

в с т а н о в и в :

Постановою судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27 жовтня 2016 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, непрацюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2,

визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначено йому стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 19 вересня 2016 року близько 07 год. 40 хв. в м. Переяслав-Хмельницький Київської області по вулиці Героїв Дніпра керував автомобілем марки RENAULT Kongo, державний номерний знак НОМЕР_1, в стані алкогольного спяніння. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку для встановлення ступеню алкогольного спяніння відмовився в присутності двох свідків. Зазначеними діями порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27 жовтня 2016 року скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. Обґрунтовуючи скаргу апелянт вказує на неповноту проведення судом першої інстанції судового розгляду, оскільки оскаржуване рішення ґрунтується на припущеннях та винесене із порушенням принципу обєктивності судового розгляду. Крім того, всупереч доводам суду першої інстанції він не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, оскільки в той час перебував за межами Київської області. Також, у протоколі про адміністративне правопорушення від 19.09.2016 року серія ВХ1 №299797 було не зазначено частини статті, за якою ОСОБА_2 притягається до адміністративної відповідальності.

Заслухавши доповідь судді, доводи ОСОБА_2, який підтримав подану апеляційну скаргу, вивчивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Із матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_2 відмовився від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку для встановлення ступеню алкогольного спяніння в присутності двох свідків.

У акті огляду на стан алкогольного спяніння з використанням спеціальних технічних засобів зазначено, що у водія ОСОБА_2 виявлені наступні ознаки спяніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння очей, тремтіння рук. Від проходження медичного огляду на стан спяніння ОСОБА_2 відмовився, що підтверджується підписами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.2).

Із письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вбачається, що 19.09.2016 року о 08 год. 00 хв. вони були присутні в якості свідків при складанні протоколу про адміністративне правопорушення від 19.09.2016 року серії ВХ1 №299797 відносно водія ОСОБА_2 В їхній присутності вищевказаний водій від проходження медичного огляду на стан спяніння в закладах охорони здоровя відмовився (а.с.3).

Крім того, в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 підтвердив, що від проходження медичного огляду для встановлення ступеню алкогольного спяніння відмовився в присутності двох свідків, оскільки мав ознаки алкогольного спяніння.

Незважаючи на невизнання своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП ОСОБА_2, його вина в повному обсязі підтверджується письмовими поясненнями вищевказаних свідків (а.с.3), а також матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення від 19.09.2016 року серії ВХ1 №299797 (а.с.1) та актом огляду на стан алкогольного спяніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.2).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що викладені у постанові висновки судді про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст. 130 КУпАП та необхідності накладення на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

У відповідності до ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Зазначені вимоги закону суддею, при розгляді справи про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладенні на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами були дотримані у повній мірі.

З огляду на вищезазначене постанова судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27 жовтня 2016 року щодо ОСОБА_2 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає у звязку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27 жовтня 2016 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Київської області ОСОБА_1