Постановление суда № 63548613, 12.12.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 р.Справа № 552/5758/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Бегунца А.О. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Київського районного суду м. Полтави від 09.11.2016р. по справі № 552/5758/16-а

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_1 обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку призначеної пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Київського районного суду м. Полтави з адміністративним позовом до ОСОБА_1 обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області в якому просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку призначеної пенсії з врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових потреб;

- здійснити перерахунок розміру пенсії, виходячи з 90% суми заробітної плати з урахуванням не врахованих раніше "інших виплат", згідно з заявленою оновленою довідкою Головного управління Державної Казначейської служби України у Полтавській області від 06.07.2016 року №11-16/4077 та виплатити їй недоплачену пенсію з 25 липня 2007 року у розмірі 90%, тобто у тому розмірі, в якому була призначена пенсія та в подальшому проводити нарахування і виплату пенсії щомісячно з урахуванням даного перерахунку;

- зобов'язати ОСОБА_3 об'єднане Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити заборгованість в частині недорахованої пенсії у відповідності з діючим законодавством у розмірі 90%, тобто в тому розмірі, в якому була призначена пенсія 90%.

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 09.11.2016р. адміністративний позов задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_3 об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області провести перерахунок та виплату основного розміру пенсії державного службовця позивачу, виходячи із 90% суми заробітної плати, включивши в суму заробітної плати для обчислення пенсії виплачену матеріальну допомогу на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати з 05 вересня 2016 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги пенсійний орган посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Позивач не скористався своїм правом на подання заперечень на апеляційну скаргу, просив суд здійснити розгляд справи за його відсутності.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач працювала начальником Головного управління Державного Казначейства України у Полтавській області та у зв'язку з досягненням граничного віку державної служби була звільнена 24 липня 2007 року.

З цього часу знаходиться на пенсійному обліку у ОСОБА_1 об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію за віком, згідно з Законом України "Про державну службу" (а.с.10).

05 вересня 2016 року позивач звернулася до відповідача ОСОБА_1 об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням сум виплат, які входять до складової заробітної плати: матеріальну допомогу на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань за 9 років з 24 липня 2007 року згідно наданої довідки ДКСУ у Полтавській області у розмірі пенсії 90%.

Проте, в задоволенні заяви позивача було відмовлено, що підтверджується листом ОСОБА_1 об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 23 вересня 2016 року №227/В-17 (а.с.9).

Як вбачається з довідки виданої Головним управлінням Державної Казначейської служби України у Полтавській області за № 11-16/4077 від 06 липня 2016 року (а.с.11-13), загальна сума доходу позивача за період з 01липня 2005 року по 01 липня 2007 року становить 80 637 грн. 75 коп., до складу якого входить надбавки, премії та інші виплати, в тому числі індексація та матеріальні допомоги. На всі виплати нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до абз. 1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Вищевказаною статтею передбачено, що пенсія державному службовцю виплачується у повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Відповідно до статті 33 Закону України Про державну службу заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків. Доплата за ранг провадиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про оплату праці визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Статтею 66 Закону України Про пенсійне забезпечення (далі - Закон № 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно з ст. 41 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058-IV) визначено виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, рішення відповідача з відмови у врахуванні суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань є протиправним.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 20 лютого 2012 року (справа №21-430а11).

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 95 КЗпП України заробітна плата піддягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Згідно з ст. 33 Закону України "Про оплату праці" у період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення), як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.

Сума виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників входить до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції по статистиці заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року №5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 р. за №114/8713.

Виходячи з цих нормативно-правових актів, а також з врахуванням того, що з нарахованої індексації заробітної плати сплачується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (страхові внески), вона також враховується у заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.

Крім того, колегія суддів зазначає, що Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VII, внесено зміни до статті 37 Закону України "Про державну службу" і відповідно до цих змін пенсія державним службовцям призначається в розмірі 70 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Отже, положення частини третьої статті 37 Закону України "Про державну службу" щодо призначення державним службовцям пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків посадового окладу, втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", а з моменту вступу в законну силу Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" втратили чинність положення статті 37 Закону України "Про державну службу" щодо призначення пенсії державним службовцям в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески.

Підстави та порядок перерахунку пенсії державним службовцям регулює стаття 37-1 Закону України "Про державну службу".

Таким чином, позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну службу" з застосовуванням норми, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, тобто статті 37 Закону України "Про державну службу" в редакції до внесення змін Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні".

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з метою відновлення порушеного права позивача необхідно зобов'язати відповідача ОСОБА_3 об'єднане Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії позивача з заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати з 01.07.2005 року по 01.07.2007 року, матеріальної допомоги з яких було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 05 вересня 2016 року .

Отже, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано відмовив в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Полтави від 09.11.2016р. по справі № 552/5758/16-а залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями ОСОБА_1 обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (банківські реквізити отримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 3433117) судовий збір у розмірі 606,32 грн. (шістсот шість грн. тридцять дві коп.).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст ухвали виготовлений 19.12.2016 р.