Решение № 63533191, 14.12.2016, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/5159/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2016 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Волоско І.Р.,

секретар Мисько С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Львівобленерго в особі Львівського міського відділення електропостачання до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією для населення, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Львівобленерго» в особі Львівського міського відділення електропостачання звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, просить стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в користь ПАТ «Львівобленерго» вартість не облікованої електричної енергії внаслідок порушення ПКЕЕН у розмірі 30 896,42 грн. на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ПАТ «Львівобленерго» №26037305498 в ОПЕР в Філії ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО: 325796, код за ЄДРПОУ: 00131587, а також судові витрати у сумі 1 378,00 грн.

В обґрунтування поданого позову покликається на те, що у Галицькому районі Львівського міського відділення електропостачання ПАТ "Львівобленерго" за адресою: м.Львів, вул. Ужгородська, 11/12 не зареєстрований побутовий споживач та не відкрито особовий рахунок. 27.01.2016 року за вказаною адресою було зафіксовано порушення Правил користування електричною енергією для населення (далі ПКЕЕН), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, а саме: підключення електропроводки із запобіжних колодок встановлених до приладу обліку після вимкнення. Наведене порушення за адресою відповідача стверджується актом № 06069 від 27.01.2016 року. Згідно рішення комісії ВРПС ЛМЕМ відповідачі завдали ПАТ "Львівобленерго" протиправними діями збитки, згідно розрахунку, у розмірі 30 896,42 грн. Розмір збитків визначався за Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року № 562.

Таким чином, враховуючи наведене, а також те, що відповідачі добровільно відшкодувати завдані ПАТ "Львівобленерго" збитки відмовляються, тому просить позов задоволити.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні до них. Просила суд позовні вимоги задовольнити в повному обємі.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5 у судовому засіданні позовні вимоги заперечили, покликаючись на відсутність доказів вини відповідачів у порушенні «Правил користування електричною енергією для населення»; зокрема, протокол засідання комісії з розгляду акту про порушення ПКЕЕН від 26.02.2016 року складені на споживача ОСОБА_6Т, який помер 04.01.2016 № 06069; в квартирі тривалий час відповідачі не проживають; також порушуються права ОСОБА_2, яка є особою з числа дітей сиріт.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані по справі докази, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно довідки з місця проживання сімї і прописки №5810 від 25.11.2016 виданої ЛКП «Старий Львів» відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 зареєстровані та проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Власником квартири є Львівська міська рада. У Галицькому районі Львівського міського відділення електропостачання ПАТ «Львівобленерго» за адресою : АДРЕСА_1 не зареєстрований побутовий споживач та не відкрито особового рахунку.

27.01.2016 року за вказаною адресою було зафіксовано порушення Правил користування електричною енергією для населення (далі ПКЕЕН), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, а саме: підключення електропроводки із запобіжних колодок встановлених до приладу обліку після вимкнення. Наведене порушення за адресою відповідача стверджується актом № 06069 від 27.01.2016 року, в якому вказано, що складений даний акт за участю споживача (уповноваженої ним особи) ОСОБА_6, якого ознайомили з даним актом про порушення, що підтверджується його підписом.

Як вбачається із протоколу №06069 від 27.01.2016 р. засідання комісії ВРПС ЛМВМ РЕМ у відсутності споживача ОСОБА_6, було встановлено, що споживачем за адресою: АДРЕСА_1 порушено п.п.42, 48 ПКЕЕН, та вирішено провести нарахування відповідно до п.37, 42, 48, 53 Методики. Сума до сплати становить 30 896,42 грн., що підтверджується наданим розрахунком.

З наведеного свідчить, що в результаті вказаних порушень позивачу завдано збитків на суму 30 896,42 грн., які підлягають стягненню з відповідачів. Однак, суд з таким не погоджується з огляду на наступне.

Засідання комісії РЕМ проводилось у відсутності відповідачів, що було підтверджено у судовому засіданні.

Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюютьсяст. 714 ЦК України, ст.ст. 24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженихпостановою КМУ від 26 липня 1999 року № 1357, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами користування електричною енергією, затвердженоюпостановою НКРЕ від 22 листопада 1999 року № 1416.

Згідно з положеннямист.26 Закону України «Про електроенергетику»споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником згідно із законодавством України.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, необхідною умовою відшкодування завданої позивачу матеріальної шкоди, а саме збитків, які він зазнав є наявність вини особи, з вини якої такі збитки завдані.

Як вбачається із довідки з місця проживання про склад сімї і прописки виданої ЛКП «Старий Львів» №5810 від 25.11.2016 р. за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3. Однак, як встановлено у судовому засіданні, та підтверджується Актом ЛКП «Старий Львів» від 25.11.2016 р., відповідачі за вказаною адресою з листопада 2014 р. не проживають, проте там зареєстровані; ОСОБА_6 був прописаний з 20.10.1978 р. до дня смерті 04.02.2015 р.

Відповідно до ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Статтею 58 ЦПК України закріплено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 27 ЦПК України), так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 212 ЦПК України за загальними приписами оцінювання доказів, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідження наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За загальними правилами майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч.1ст.1166 ЦК України).

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2ст.1166 ЦК України).

Відповідно до п.2Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року за №6(з наступними змінами та доповненнями) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна особі і майну громадянина, або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок, та є вина зазначеної особи.

Таким чином, закон у вказаних правовідносинах ставить можливість покладання відповідальності за заподіяну шкоду в залежність від наявності вини заподіювача.

Отже, під час розгляду справи судом встановлено, що жодних дій щодо самовільного підключення електроустановки до мережі позивача відповідачі не чинили, крім цього, у судовому засіданні не доведено самовільне підключення електроустановки до мережі позивача відповідачами у справі, а відтак є недоведений факт, що збитки завдані позивачу з вини відповідачів.

На підставі ст.ст. 10, 11, 27, 57, 58, 60, 61, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 16, 22, 714, 1166 ЦК України, ст.ст. 24-27 Закону України «Про електроенергетику», суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Львівобленерго в особі Львівського міського відділення електропостачання до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією для населення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання рішення.

Суддя І.Р.Волоско.