Постановление суда № 63529401, 20.12.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/6661/16

Справа №760/19777/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2016 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Оксюта Т.Г. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності в порядку приватизації на частину квартири, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 22.11.2016 року позивачу наданий строк для виправлення недоліків заяви терміном п'ять днів з моменту отримання копії ухвали, у зв'язку з тим, що позивачами не було викладено обставин, якими вони обґрунтовували зміст своїх позовних вимог, не зазначили норми закону на підставі яких заявлені вимоги.

Позивачі просили визнати за кожним право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1, посилаючись на те, що зазначена квартира є неприватизованою та в ній, крім них, зареєстровані треті особи, які не надають свою згоду на приватизацію, з урахуванням чого відповідач відмовив їм у реалізації даного права.

При цьому, зазначено наступне.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

Таким чином, приватизація квартир здійснюється за згодою усіх повнолітніх членів сім'ї, які проживають у квартирі. У разі ненадання даної згоди приватизація неможлива.

Також, було зазначено, що в даному випадку неможливо визнання права власності на частину квартири, оскільки вона є невиділена (не є самостійним об'єктом приватизації) та знаходиться у спільному користування позивачів та третіх осіб.

З урахуванням викладеного позивачам слід викласти обставини в обґрунтування своїх позовних вимог.

Крім того, чинний ЦК України передбачає різні підстави набуття права власності, у зв'язку з чим позивачам слід зазначити норми закону на підставі яких вони просять визнати за ними право власності на частину квартири.

З матеріалів позовної аяви вбачалось, що позивачі сплатили судовий збір у розмірі 600,00 грн., однак не зазначили з яких міркувань вони виходили сплачуючи в такому розмірі судовий збір.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», а саме: за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 1 вказаного закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При сплаті судового збору позивачам слід було виходити з дійсної ринкової вартості частини квартири, оскільки ними була необґрунтована, не зазначена вартість та не підтверджена належними доказами.

З урахуванням викладеного, позивачам необхідно було визначити дійсну ринкову вартість частини квартири та надати докази на підтвердження цього, та сплатити відповідно до цього 1% ціни позову (не менше 551,20 грн. та не більше 6890,00 грн., з урахуванням вже сплаченого судового збору в сумі 600,00 грн.) на рахунок зазначений в ухвалі від 22.11.2016 року

З матеріалів справи вбачається, що ухвала про виправлення недоліків від 22.11.2016 року позивачами отримана 09.12.2016 року, представником позивача отримана 07.12.2016 року та станом на 20.12.2016 року ним не виправлено недоліків викладених в ухвалі.

На підставі вищевикладеного прихожу до висновку, що позивачі не виправили недоліків перелічених в ухвалі від 22.11.2016 року, а тому відповідно до ст.121 ЦПК України заява вважається неподаною та повинна бути повернута позивачам.

Керуючись ст. ст.119-121 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності в порядку приватизації на частину квартири - вважати неподаною та повернути позивачам.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з моменту її отримання шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя