Постановление суда № 63502529, 13.12.2016, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/1872/16-а

Номер провадження 2-а/739/90/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року м. Новгород-Сіверський

Новгород - Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Іващенка А.І.

за участі:

секретаря Неживець К.В.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1 до Новгород-Сіверського обєднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Новгород-Сіверського обєднаного управління Пенсійного фонду України (далі відповідач) про зобовязання здійснити перерахунок призначеної йому пенсії у звязку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до Постанови КМУ від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».

Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона перебуває на обліку у відповідача як пенсіонер за віком. З 28.12.2009 року їй було призначено пенсію згідно ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-XII, яка обчислена у розмірі 87% від заробітної плати на яку нараховувалися страхові внески на загальнообовязкове державне страхування. Постановою КМУ від 09 грудня 2015 року №1013 з 01 грудня 2015 року було встановлено нові розміри посадових окладів працівників бюджетної сфери. Відповідно у неї згідно статті 37-1 Закону України «Про державну службу» виникло право на перерахунок призначеної раніше пенсії. В листопаді 2016 року вона звернулася до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії додавши довідку про заробітну плату від 17.10. 2016 року №482-03, однак відповідач у перерахунку пенсії відмовив посилаючись на відсутність для цього підстав. Вказану відмову в перерахунку пенсії вважає незаконною.

Представником відповідача на позов подано заперечення з яких вбачається, що позовні вимоги відповідачем не визнаються повністю, оскільки здійснення перерахунку пенсій державним службовцям не передбачено нормативно-правовими актами.

У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позові, при цьому пояснила, що про підвищення заробітних плат державним службовцям вона дізналася влітку 2016 року і у подальшому звернувся до відповідача з приводу перерахунку призначеної пенсії, однак останнім було прийнято рішення про відмову в здійсненні такого перерахунку.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, хоча про час там місце судового розгляду був повідомлений належним чином, причини своєї неявки не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі не подав. За таких обставин судом було прийнято рішення про розгляд справи без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено, позивачу з 28.12.2009 року призначено пенсію державного службовця у розмірі 87% від заробітної плати начальника відділу-головного бухгалтера Новгород-Сіверського районного центру зайнятості у звязку з досягненням граничного віку перебування на державній службі (а.с. 10,12).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09 грудня 2015 року №1013 (далі Постанова КМУ №1013) підвищено посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери.

В листопаді 2016 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок призначеної їй пенсії виходячи з розміру заробітної плати за посадою, яку вона обіймала перед виходом на пенсію, згідно довідки №482-03 від 17.10.2016 року (а.с. 12), однак 02.11.2016 року відповідачем було прийнято рішення про відмову у здійсненні перерахунку пенсії, яке мотивовано відсутністю для його проведення законних підстав (а.с. 11).

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ (далі - Закон України № 3723-ХІІ) (в редакції на час призначення позивачу пенсії) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх посадового окладу з урахуванням надбавок, передбачених Законом України «Про державну службу», без обмеження граничного розміру пенсії.За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків посадового окладу.

Статтею 37-1 Закон України № 3723-ХІІ було передбачено, що в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Порядок обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця визначався постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року №865 (далі Постанова КМУ № 865).

Зокрема, згідно з пунктом 4 Постанови КМУ № 865 (у редакції від 25 грудня 2014 року) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, заробітна плата для перерахунку пенсії визначалась виходячи із заробітної плати працюючих державних службовців за тими ж посадами.

Пунктом 5 Постанови КМУ № 865 було встановлено, що перерахунок пенсій провадився з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

Таким чином позивач набув за Законом України № 3723-ХІІ право на перерахунок пенсії в разі підвищення розміру заробітної плати державним службовцям. Однак, у подальшому законодавче регулювання питань повзаних з перерахунком пенсій державним службовцям змінювалося.

Так, Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII статтю 37-1 Закону України № 3723-ХІІ викладено в іншій редакції, при цьому встановлено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Незважаючи на вказані законодавчі положення Кабінетом Міністрів України, всупереч положень статті 37-1 Закону України №3723-XII, не було визначено умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям.

При цьому постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09 грудня 2015 року №1013 (далі Постанова КМУ № 1013) до Постанови КМУ № 865 внесено зміни, зокрема виключено пункт 4, а пункт 5 викладено в новій редакції: «Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».

01 травня 2016 року набув чинності Закон України «Про державну службу» №889-VIII від 10 грудня 2015 року (далі Закон України №889-VIII).

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №889-VIII Закон України «Про державну службу» № 3723-ХІІ визнаний таким, що втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктами 10 і 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, а також особи, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, зберігають право на призначення пенсії відповідно достатті 37Закону України "Про державну службу".

Отже, з 01 травня 2016 року Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ втратив чинність, зокрема й положення даного закону, закріплені в статті 37-1, щодо порядку і умов перерахунку пенсій державним службовцям. При цьому залишилися чинними лише положення, що містилися в статті 37 вказаного Закону України, які передбачають можливість призначення пенсій особам, що займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, а також особам які мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби.

Водночас чинним на час виникнення спірних правовідносин, тобто звернення позивача до відповідача з приводу перерахунку пенсії, Законом України «Про державну службу» №889-VIII, а також Законом України"Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" №1058-IV не визначено порядку та умов перерахунку і виплати пенсій, призначених державним службовцям.

Викладене свідчить про відсутність у відповідача законних підстав для здійснення позивачу на час його звернення у листопаді 2016 року перерахунку призначеної пенсії державного службовця.

Також суд враховує, що подана позивачем для здійснення перерахунку пенсії довідка не була передбачена законодавством, чинним як на час її видачі, так і подання, оскільки постановою правління Пенсійного фонду України №15-2 від 04 липня 2016 року, яка набрала чинності 02 вересня 2016 року, внесено зміни до постанови правління Пенсійного фонду України №15-1 від 04 вересня 2013 року якими виключено положення вказаної постанови, що передбачали можливість видачі довідок про заробітну плату, які подаються для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію.

Крім того суд бере до уваги, що в рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» Європейський Суд з прав людини (далі ЄСПЛ) констатував, що здійснення соціально-економічних прав значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат (рішення Європейського суду з прав людини » від 12 жовтня 2004 року у справі «Кйартан Асмудсон проти Ісландії).

На залежність розмірів соціальних виплат і соціальних послуг від фінансових можливостей держави Конституційний Суд України вказував і у своїх рішеннях від 19 червня 2001 року № 9-рп/2001 та від 8 жовтня 2008 року № 20-рп/2008.

З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційності (розмірності) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-

економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобовязана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства.

В ухвалі ЄСПЛ від 03 червня 2014 року у справі «Великода проти України» надано аналіз сумісності зменшення розміру пенсії з вимогами статті 1 Першого протоколу. Так, ЄСПЛ у пункті 23 даної ухвали визначив, що жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, запроваджувати чи ні будь-які форми системи соціального забезпечення, або обирати тип чи розмір пільг для забезпечення у рамках будь-якої такої системи. Проте, якщо Договірна держава має чинне законодавство, яким виплату коштів передбачено як право на соціальні виплати (обумовлені чи не обумовлені попередньою сплатою внесків), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, відносно осіб, які відповідають її вимогам, (див. ухвалу щодо прийнятності у справі «Стек та інші проти Сполученого Корлівства » (Stec and Others v. the United Kingdom) [ВП], заяви №65731/01 та № 65900/01, п. 54, ECHR 2005-X), доки існує законодавче право.

Оскільки, право на перерахунок пенсії державним службовцям на час виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачалося, відмова в здійсненні такого перерахунку не протирічить положенням Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і рішенням Європейського суду з прав людини.

Твердження позивача про те, що нездійснення перерахунку призначеної йому пенсії у звязку з внесеними до законодавства змінами протирічить статті 22 Конституції України, суд вважає необґрунтованими, оскільки виплату пенсії позивачу не припинено і її розмір після цих змін не зменшився.

За таких обставин суд приходить до висновку про правомірність дій відповідача щодо відмови позивачу в здійсненні перерахунку призначеної йому пенсії державного службовця у звязку з підвищенням посадових окладів державним службовцям, оскільки дане рішення прийняте відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Отже, в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 58 Конституції України, статтями 37, 37-1 Закону України «Про державну службу» №3723-XII, статтями 11, 18, 71, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 58 Конституції України, статтями 37, 37-1 Закону України «Про державну службу» №3723-XII, статтями 11, 18, 71, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративого позову ОСОБА_1 до Новгород-Сіверського обєднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії відмовити повністю. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання постановою законної сили за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування частини третьої статті 160 КАС України або винесення постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.І.Іващенко