Постановление суда № 63483612, 14.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/24235/15 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

14 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

суддів: Земляної Г.В.

Межевича М.В.

за участю секретаря Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ у Голосіївському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.06.2015 р. №13841-17.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 вересня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі від 18.06.2015 р. №13841-17.

На вказану постанову ДПІ у Голосіївському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, позивачу на праві власності належать автомобілі: марки MERCEDEA-BENZ модель CL 500, об'єм двигуна 4663 куб. см., рік випуску 2011; марки MERCEDEA-BENZ модель S 500 L, об'єм двигуна 4663 куб. см., рік випуску 2013.

На підставі п.п. 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 та п.п. 267.6.2. п. 267.6. ст. 267 Податкового кодексу України відповідачем від 18.06.2015 р. винесено податкове повідомлення-рішення №13841-17, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб на суму 25 000,00 грн.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28.12.2014 р. внесено зміни до Податкового кодексу України, які набрали чинності з 01.01.2015 р., а саме введено новий транспортний податок.

Відповідно до п 267.1.1 п. 267.1. ст. 267 Податкового кодексу України (в чинній редакції на час виникнення спірних правовідносин) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування. Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Згідно п.п. 267.5.1. п 267.5 ст. 267 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до п.п. 10.1.1. п.10.1 ст. 10 та ст. 265 Податкового кодексу України транспортний податок у складі податку на майно віднесений до місцевих податків.

Питання щодо встановлення податку на майно відповідно до вимог цього Кодексу вирішують місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно п. 12.3. ст. 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Пунктами 12.3.1. - 12.3.3. п. 12.3. ст. 12 Податкового кодексу України визначено, що встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів.

Згідно п. 12.3.4 ст. 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Повноваження сільських, селищних, міських рад щодо податків та зборів визначені в п.12.4. Податкового кодексу України.

Зокрема, до повноважень місцевих рад належить до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду

Відповідно до п. 12.5 ст. 12 Податкового кодексу України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Згідно ч. 5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» зазначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Рішенням Київської міської ради від 28.01.2015 р. №58/923 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629» (було опубліковане у газеті «Хрещатик» 06.03.2015 р.) установлений транспортний податок та затверджене Положення про транспортний податок, яке містить норми, аналогічні тим, що викладені в Податковому кодексі України.

Отже, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що рішення яким введено транспортний податок на території міста Києва застосовується з початку бюджетного періоду, що настає після його оприлюднення, тобто з 2016 року.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що у паспорті громадянина України позивача, на 11 сторінці міститься запис про те, що його місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 у Печерському районі. Паспорт виданий 05.10.2001 р. Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві та не містить запису про зняття з реєстрації місця проживання. Тому, вповноваженим контролюючим органом щодо позивача є Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, а не відповідач.

Крім того, Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві вже приймалися податкові-повідомлення рішення від №2280-17 від 11.06.2015 р. та № 4935-17 від 30.06.2015 р. щодо нарахування позивачу транспортного податку у 2015 році за двома належними позивачу легковими автомобілями, та який вже було сплачено позивачем згідно копій квитанцій в матеріалах справи.

З огляду на викладене, ДПІ у Голосіївському районі необґрунтовано законності прийняття податкового повідомлення-рішення від 18.06.2015 р. №13841-17, тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, які впливають на правильність вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 вересня 2016 року - без змін, оскільки постанова ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 вересня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді Земляна Г.В.

Межевич М.В.

Повний текст ухвали складено 19.12.2016 року

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Межевич М.В.

Земляна Г.В.