Постановление суда № 63469491, 15.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 грудня 2016 року м. Київ К/800/27157/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15 липня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Богунського районного відділу державної виконавчої служби міста Житомира Котвицької І.І., заступника начальника Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Ковалевської М.В. про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на вказані судові рішення, яка ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 31 жовтня 2016 року, з врахуванням приписів статтей 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, залишалась без руху в зв'язку з несплатою судового збору.

Крім того, як вже зазначалось суддею в ухвалі від 31 жовтня 2016 року, строк подання касаційної скарги на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року закінчився 04 жовтня 2016 року; касаційну ж скаргу позивачем було подано 11 жовтня 2016 року (згідно дати штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті), тобто з пропуском встановленого законом процесуального строку. При цьому, питання про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження у скарзі не порушувалося.

Тому вказана скарга також залишалась без руху для надання позивачу можливості подати заяву про поновлення строку касаційного оскарження, із встановленням тридцятиденного строку з моменту отримання копії даної ухвали для усунення зазначених недоліків.

На виконання вимог ухвали судді від 31 жовтня 2016 року на адресу суду касаційної інстанції надіслано документ про сплату судового збору; заява ж про поновлення строку касаційного оскарження подана не була.

Відповідно до абзацу першого частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Абзацом 2 частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Таким чином, оскільки у встановлений судом строк позивач заяву про поновлення строку касаційного оскарження не подав, то відповідно до частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, наведені обставини є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15 липня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Богунського районного відділу державної виконавчої служби міста Житомира Котвицької І.І., заступника начальника Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Ковалевської М.В. про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду України С.С. Пасічник