Решение № 63446531, 07.12.2016, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.12.2016 Справа № 907/661/16

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Хуст до Управління соціального захисту населення Хустської міської ради, м. Хуст, за участю виконавчого комітету Хустської міської ради, м. Хуст та управління Державного казначейства у Хустському районі Головного управління Державного казначейства України у Закарпатській області, м. Хуст як третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору (відповідно - третя особа-1, третя особа-2 про стягнення заборгованості на суму 144452,48 грн за виконані роботи з перевезень та 3 % річних на суму 3260,60 грн.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2, представник за довіреністю;

відповідача - Елек М.П., начальник управління;

треті особи-1, 2 - не з'явилися

Позивач звернувся до суду з вимогами до відповідача, оскільки останній всупереч умов договору не відшкодував у повному обсязі витрати, пов'язані з перевезенням пільгових категорій населення м. Хуст, у зв'язку з чим виникла заборгованість на суму 144452,48 грн., що становило предмет позову в частині основного боргу. У ході судового розгляду представник позивача у зв'язку з опискою уточнив зазначені вимоги, які фактично становлять 114425,48 грн. та наполягав на їх задоволенні, посилаючись на матеріали справи, позовні вимоги в частині заявлених річних на суму 3260,60 грн. просив залишити без розгляду. З урахуванням наведеного та приймаючи до уваги, що зменшення розміру позовних вимог та відмова від позову (саме так суд тлумачить заяву представника позивача про залишення без розгляду частини позовних вимог) до прийняття рішення судом є правом позивача відповідно до приписів ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, дані дії не суперечать законодавству та не порушують чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, тому прийняті судом, предметом спору у даній справі є стягнення основного боргу на суму 114425,48 грн.

Відповідач письмово, представник його у ході судового розгляду справи, не заперечуючи фактичних обставин справи щодо надання послуг позивачем у зазначених ним обсягах та прийняття їх відповідачем шляхом підписання актів виконаних робіт відповідно до Порядку нарахування та здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян міським автотранспортом за рахунок субвенцій з державного бюджету та до умов договору укладеного сторонами, заперечує проти позовних вимог, посилаючись на недостатність бюджетних асигнувань на 2015р. для здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд .

Виконавчий комітет Хустської міської ради залучений судом як третя особа-1 у справі надісланим суду письмовим відзивом повідомила, що сума позовних вимог -114 452,48 грн. - не погашалась відповідачем у зв'язку із відсутністю бюджетних призначень та просить розглянути справу без участі уповноваженого представника за наявними матеріалами у справі.

Управління державної казначейської служби України у Хустському районі Закарпатської області залучене судом як третя особа-2 у справі письмово повідомила, що станом на 05.12.16 УДКСУ у Хустському районі зареєстровано кредиторську заборгованість позивача - УСЗН ВК Хустської міської ради - перед відповідачем по відшкодуванню коштів за перевезення пільгової категорії населення на суму 114 452,48 грн. та у зв'язку з перебуванням начальника управління на лікарняному не заперечує проти розгляду справи без участі його представника.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,

СУД ВСТАНОВИВ:

Спірні відносини сторін виникли з приводу здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд громадян в автобусних маршрутах загального користування м. Хуст, які передбачені приписами Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон).

Так, згідно ст. 7 Закону забезпечення організації пасажирських перевезень на міських автобусних маршрутах загального користування покладається на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту.

Згідно ст. 11, 29 Закону послуги з перевезення пасажирів автобусними маршрутами загального користування за визначеними уповноваженими органами тарифами та на пільгових умовах відповідно до законодавства є соціально значущими послугами автомобільного транспорту і органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.

Статтею 31 Закону врегульовано відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються, зокрема, перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.

Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, згідно ст. 37 Закону забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом; безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із законом; види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.

Відповідно до наведених вище приписів 21.01.15 сторони уклали договір на безкоштовне перевезення пільгових категорій населення м. Хуст пасажирським автомобільним транспортом загального користування у 2015р.

За умовами договору з урахуванням додаткових угод (березень, грудень 2015) перевізник - позивач у справі - зобов'язався здійснювати перевезення без обмежень пільгових категорій населення міста, які відповідно до діючого законодавства України користуються правом безплатного проїзду міським та приміським автомобільним транспортом загального користування на маршруті № 5 »Автовокзал-вул. Садова», а замовник - відповідач у справі - зобов'язався сплачувати перевізнику кошти по відшкодуванню витрат, пов'язаних з безкоштовним перевезенням пільгових категорій населення пасажирським транспортом загального користування. Термін дії договору - січень-грудень 2015р. Сума договору з урахуванням додаткових угод визначена згідно кошторисних призначень замовника на 2015р. та становить 635940,00 грн., невід'ємною частиною договору є схема маршруту, розклад руху, тарифи (пункти договору 1.1-1.3).

Умовами договору визначено, що компенсація перевізнику коштів за перевезення пільгових категорій населення здійснюється у межах бюджетних призначень відповідно до Порядку нарахування та здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян міським автотранспортом затвердженого рішенням виконкому Хустської міської ради від 28.03.12 № 151 (далі - Порядок).

Порядком встановлено, зокрема, що управління праці та соціального захисту населення Хустської міської ради як замовник перевезень - відповідач у справі - здійснює відшкодування за пільгові перевезення на підставі укладеного договору з перевізником та звітних документів останнього, за умови надходження субвенції з державного бюджету.

Договором передбачено складання розрахунків сум відшкодувань, актів виконаних робіт, актів звірки.

У ході судового розгляду встановлено, що виконавчим комітетом Хустської міської ради були прийняті рішення від 11.04.14 № 138 «Про затвердження квоти перевезених пільговиків для компенсації втрат» та від 20.08.14 № 312 «про погодження вартості проїзду на міських маршрутах в режимі маршрутного таксі», згідно яких було встановлено квоту для компенсації витрат за пільгові перевезення громадян на міському автобусному маршруті загального користування № 5 «Автовокзал-вул. Садова» в кількості 8 пільговиків на 1 рейс та погоджено вартість проїзду на міських маршрутах загального користування в режимі маршрутного таксі в м. Хуст в розмірі 2,50 грн. за поїздку.

Матеріалами справи, зокрема, договором, актами виконаних робіт, актом звіряння розрахунків, інформацією управління Державного казначейства у Хустському районі, та з пояснень учасників судового розгляду встановлено, що позивач надав відповідачеві послуг з перевезення без обмежень пільгових категорій населення за 2015 рік на загальну суму 635930,00 грн., які відповідачем прийняті без зауважень та заперечень, однак вартість їх була оплачена частково - на суму 578333,52 грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість на суму 114452,48 грн. , що становить предмет позову.

Зазначена сума зареєстрована в органах державного казначейства як кредиторська заборгованість позивача станом на час розгляду справи судом.

Наведе визнано відповідачем, не заперечується ніким з учасників судового розгляду.

У ході судового розгляду встановлено, що замовник за договором одержав на протязі 2015р. визначену договором суму 635930 грн. кошторисних призначень для здійснення компенсаційних виплат позивачеві за пільговий проїзд, а спірна заборгованість виникла у зв'язку з погашенням замовником за рахунок зазначених коштів заборгованості попереднього періоду (акт звіряння сторонами розрахунків сум відшкодування станом на 1.01.16р.).

За наведених фактичних обставин та оскільки матеріалами справи доведено та не спростовано відповідачем належними і допустимими доказами наявність фінансування у обсягах визначених договором для здійснення компенсаційних виплат за перевезення позивачем пільгових категорій населення у 2015р., суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача, які підлягають задоволенню відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України щодо того, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, всього до стягнення з відповідача на користь позивача належить сума 114 452, 48 грн.

За змістом ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати сплачені позивачем при поданні позову належить відшкодувати відповідно до присудженої суми за рахунок відповідача - на суму 1716,69 грн., в частині позовних вимог, щодо яких позивач відмовився - покласти на останнього; надмірно сплачений судовий збір у сумі 401,10 грн. за клопотанням позивача за ухвалою суду належить повернути з державного бюджету.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33-34, 43, 44-49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

1.1 Стягнути з Управління соціального захисту населення Хустської міської ради (90400, Закарпатська область, м. Хуст, вул. 900-річчя Хуста, код ЄДРПОУ 25448871) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1) суму 114452,48 грн. (сто чотирнадцять тисяч чотириста п'ятдесят дві грн. 48 коп.) та у відшкодування судових витрат - 1716,69 грн. ( одна тисяча сімсот шістнадцять грн. 69 коп.).

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку передбаченому цим же кодексом. Повний текст рішення складено 12.12.16.

Суддя Ушак І.Г.