Решение № 63369563, 29.11.2016, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.11.2016 Справа № 907/456/16

за позовом Ужгородської місцевої прокуратури, м.Ужгород в інтересах держави

в особі Чопської міської ради, м.Чоп

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 ОСОБА_2,

м.Луцьк, Волинська область

про стягнення суми 320064,53 грн. збитків

Колегія суддів у складі: головуючого судді Васьковського О.В., суддів Андрейчук Л.В., Мокану В.В.

Представники:

прокурор ОСОБА_3 - прокурор відділу прокуратури Закарпатської області

від позивача ОСОБА_4 - начальник Відділу земельних відносин Чопської міської ради (№03-15/1740 від 01.08.16), ОСОБА_5 - головний спеціаліст Відділу земельних відносин Чопської міської ради (№03-15/1741 від 01.08.16)

від відповідача ОСОБА_6 (дов.№51 від 12.01.16)

СУТЬ СПОРУ: стягнення суми 320064,53 грн. збитків за користування земельною ділянкою загальною площею 0,9262 га для обслуговування АЗС в м.Чоп, автодорога Київ-Чоп (на Будапешт через Львів, Мукачеве, Ужгород), 828 км+600м без правоустановчих документів.

Прокурор позовні вимоги мотивує тим, що відповідач, з часу прийняття Чопською міською радою рішення №26 від 09.10.2008 року, яким відповідачу надано дозвіл на виготовлення технічної документації на укладення договору оренди земельної ділянки, договір про оренду земельної ділянки не уклав, та впродовж 2010-2015 р.р. використовує земельну ділянку 0,9262 га без правоустановчих документів, що суперечить вимогам ст.ст.67, 120, 125, 126, 206, 211 Земельного кодексу. Прокурор доводить, що вказаною поведінкою відповідачем заподіяно збитки місцевому бюджету на загальну суму 320064,53 грн., що встановлено актом комісії з визначення збитків власниками землі та землекористувачами виконавчого комітету Чопської міської ради від 17.03.15.

Прокурором у даній справі встановлено та визначено поважні причини, достатню необхідність та підстави для представництва в суді інтересів держави та територіальної громади м.Чоп, оскільки прокурор реалізовує передбачені законом повноваження з представництва інтересів держави в особі Чопської міської ради, яка як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах неналежним чином здійснює свої повноваження щодо стягнення збитків з відповідача за фактичне користування земельною ділянкою, а також щодо вжиття заходів, спрямованих на спонукання відповідача до укладення договору оренди, що призводить до ненадходження коштів до місцевого бюджету та, як наслідок, до невиконання соціально-економічних програм Чопської міської ради.

Відповідач у поданому 08.08.16 відзиві проти позову прокурора заперечує з наступних підстав: підприємство не мало можливості посвідчити право користування земельною ділянкою під комплексом АЗС, у звязку з тим, що при погодженні меж земельної ділянки виникли проблеми з суміжним землекористувачем, який відмовився підписати акт визначення та погодження меж землекористування, що було встановлено комісією по межових спорах Чопської міської ради; відповідач звертався до позивача про організацію комісії щодо вирішення спірної ситуації з суміжним землекористувачем, яка виникла не з вини відповідача, однак позивачем не надано відповідні пропозиції щодо її вирішення.

Також, відповідач, посилаючись на ст.ст.120,122,123 Земельного кодексу вказує, що неодноразово звертався до позивача з проханням надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, що б дало змогу встановити фактичне землекористування з подальшим внесенням відомостей до Державного земельного кадастру. Відповідач стверджує, що ним здійснюється сплата за користування земельною ділянкою та земельний податок з дня реєстрації права власності на нерухоме майно.

Відповідач вважає складений акт комісії з визначення збитків власниками землі та землекористувачами виконавчого комітету Чопської міської ради від 17.03.15 таким, що складений незаконно, оскільки відповідачем сплачується земельний податок, а оформлення земельної ділянки не було можливим, з незалежних від відповідача підстав. При цьому, вважає безпідставним посилання позивача на п.3.7 Пленуму ВГСУ від 17.05.11 №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», главу 24 Земельного кодексу України, Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284, оскільки вважає, що у вказаних документах відсутні будь-які посилання на відповідальність особи за фактичне використання земельної ділянки без оформлення правовстановлюючих документів.

У додаткових поясненнях, наданих 26.10.16, 16.11.16 відповідач також заперечує щодо взятої до розрахунку збитків площі земельної ділянки та ставки орендної плати 6% при складанні акту комісії з визначення збитків власниками землі та землекористувачами виконавчого комітету Чопської міської ради від 17.03.15, оскільки вказує, що фактична площа землекористування становить 0,7643 га, а не 0,9262 га, в яку входить спірна з суміжним землекористувачем площа земельної ділянки 0,2993 га, а підставою для нарахування орендної плати є договір оренди.

Крім того, відповідач 26.09.16 подав до суду клопотання про передачу справи за територіальною підсудністю, мотивуючи тим, що предметом розгляду справи є стягнення суми збитків в розмірі 320064,53 грн., згідно акту комісії з визначення збитків власникам та землекористувачам виконавчого комітету Чопської міської ради від 17.03.2015 року, тому, посилаючись на ч.2 ст15 ГПК України, вважає, що спір повинен розглядатися за місцезнаходженням відповідача.

Водночас, відповідач 26.10.16 подав клопотання про застосування строку позовної давності у спірних правовідносинах, у порядку ст.257 Цивільного кодексу України. оскільки прокурором заявлено позов щодо стягнення збитків за період 2010-2015 р.р., що становить більше ніж три роки.

Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 16.04.2008 року по справі №15/46 за відповідачем визнано право власності, в тому числі, на комплекс АЗС площею 192,01 кв.м, що розташований за адресою: м.Чоп, автодорога Київ-Чоп (на Будапешт через Львів, Мукачеве, Ужгород), 828 км+600м на земельній ділянці загальною площею 0,9262 га.

Рішенням 21 сесії 5 скликання Чопської міської ради Закарпатської області № 26 від 09.10.2008 року Про розірвання договорів та виготовлення землевпорядної документації надано згоду на розірвання договорів оренди з попереднім орендарем земельної ділянки площею 0,9262 га (0,40 га+0,2269 га+0,2993 га) та надано згоду на виготовлення землевпорядної документації по укладенню договору оренди з відповідачем.

Комісією з визначення збитків власникам та землекористувачам виконавчого комітету Чопської міської ради від 17.03.2015 року, за результатами розгляду питання щодо завданих збитків відповідачем територіальній громаді м.Чоп, в частині недоотримання коштів від використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів (договорів оренди земельних ділянок) встановлено розмір збитків, завданих територіальній громаді м.Чоп в сумі 320064,53 грн., внаслідок зайняття земельних ділянок відповідачем загальною площею 0,9362 га за період з 01.01.10 по 01.01.15

Рішенням виконавчого комітету Чопської міської ради №74 від 23.04.2015 «Про затвердження акту з визначення збитків власникам та землекористувачам» вказаний акт комісії з визначення збитків власникам та землекористувачам виконавчого комітету Чопської міської ради від 17.03.2015 року затверджено та встановлено відповідачу строк для відшкодування збитків у сумі 320064,53 грн, а саме: не пізніше одного місяця з дня прийняття вказаного рішення

Згідно розрахунку поданого позивачем 15.11.16 сума збитків внаслідок використання відповідачем земельної ділянки загальною площею 0,9262 га, яка розташована за адресою: м.Чоп, автодорога Київ-Чоп (на Будапешт через Львів, Мукачеве, Ужгород), 828 км+600м. становить суму 320064,53 грн., враховуючи сплату відповідачем суми 64271,42 грн. у період 01.01.10-01.01.15 р.р.

Дослідивши подані докази, наявні матеріали справи та заслухавши доводи прокурора та представників сторін, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів вважає, що позов слід задоволити частково виходячи з наступного.

Предметом спору у справі, що розглядається, є вимога прокурора та позивача про стягнення з відповідача збитків, завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Статтею 206 Земельного кодексу України (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За змістом положень ст. ст. 122, 123 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Аналогічна норма закріплена у ст. 16 Закону України «Про оренду землі».

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку посвідчується відповідним державним актом. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

За приписами статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З огляду на загальні положення статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення майнової шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. При цьому, для стягнення збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) також необхідним є встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відповідно до статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Згідно статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок законного вилучення земельних ділянок на користь інших осіб, їх тимчасового зайняття такими користувачами та обумовленого цим неодержання власником (позивачем) доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, здійснюється згідно приписів ст.ст. 156, 157 Земельного кодексу України та Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. № 284.

Відповідно до пункту "д" статті 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до статті 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Частиною 4 статті 623 Цивільного кодексу України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Так, позивачем надсилались відповідачу виклики-повідомлення від 01.03.12 №350 та №351 на засідання комісії з визначення збитків власникам та землекористувачам виконавчого комітету Чопської міської ради.

За зверненням відповідача позивачем скликано комісію по межових спорах по обстеженню розміру земельної ділянки та будівлі, яка знаходиться на ній, за адресою: м.Чоп, вздовж автостради Київ-Чоп, за результатами якої складено акт від 27.10.2009 року, згідно якого встановлено, що спірне питання з суміжним землекористувачем не відноситься до компетенції Чопської міської ради, у звязку з чим таке може бути вирішене у судовому порядку.

10.02.2016 позивачем було направлено акт №03-19/359 щодо необхідності звернутись до Чопської міської ради про отримання згоди/дозволу на виготовлення технічної документації на визначені земельні ділянки зі зміною конфігурації та внесення правильних відомостей до Державного земельного кадастру, після чого укласти договори оренди на земельні ділянки для обслуговування будівель та споруд відповідача.

При цьому, в матеріалах справи наявні акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 09.08.10 та від 15.03.12, складені Управлінням Держкомзему в Ужгородському районі, згідно яких встановлено факт використання відповідачем земельної ділянки загальною площею 0,9262 га, яка розташована за адресою: м.Чоп, автодорога Київ-Чоп (на Будапешт через Львів, Мукачеве, Ужгород), 828 км+600м. та на якій розташоване нерухоме майно (комплекс АЗС), без правовстановлюючих документів, що є порушенням ст.ст.125-126 Земельного кодексу України.

09.08.2010 та 15.03.2012 року Управлінням Держкомзему в Ужгородському районі складено приписи, яким встановлено факт використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів та приписано усунути порушення земельного законодавства, а саме посвідчити право користування вказаною земельною ділянкою. Дані приписи є обовязковими до виконання.

14.06.12 Державною інспекцією сільського господарства в Закарпатській області здійснено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, за результатами якої складено акт, яким встановлено, що Ужгородською філією ДП «Закарпатгеодезцентр» розроблено технічну документацію щодо посвідчення права користування відповідачем земельної ділянки площею 0,9262 га, яка розташована за адресою: м.Чоп, автодорога Київ-Чоп (на Будапешт через Львів, Мукачеве, Ужгород), 828 км+600м., однак на момент перевірки вказана земельна ділянка не посвідчена правовстановлюючим документом, що є порушенням ст.ст.125-126 Земельного кодексу України.

Із наведених відповідачем доводів не вбачається наявність об'єктивних перешкод для укладення договору оренду землі, як і не вбачається, що за наслідками звернення відповідач не міг укласти договір із незалежних від його волі причин.

Колегією суддів встановлено, що відповідач у період 2010-2014 р.р. допустив правопорушення, шляхом використання земельної ділянки за відсутності укладеного договору оренди вказаної земельної ділянки, тобто вбачається наявність вини щодо вищезазначеного, у зв'язку з чим позивачеві завдано збитків у вигляді не сплати орендної плати та, відповідно, наявність у позивача, у період 2010-2014 р.р., права на відшкодування таких збитків, пов'язаних з використанням відповідачем такої земельної ділянки без відповідних правовстановлюючих документів.

Аналіз наведених норм матеріального права та змісту прийнятого рішення 21 сесії 5 скликання Чопської міської ради Закарпатської області № 26 від 09.10.2008 року дає підстави для висновку, що саме на землекористувача відповідача покладається обовязок вчинення відповідних дій щодо посвідчення прав на земельну ділянку та укладення договору оренди земельної ділянки.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом України у постанові від 28 січня 2015 року у справі № 3-210гс14 та від 17 лютого 2016 року.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що територіальній громаді міста Чоп відповідачем завдано збитки у вигляді неодержаної орендної плати за землю.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач станом на час розгляду справи договір оренди вказаної земельної ділянки з позивачем не уклав, збитки за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів не сплатив.

Доводи відповідача щодо неможливості оформити договір оренди земельної ділянки з підстав, що не залежать від його волі, зокрема у звязку з наявним спором із суміжним землевласником, зміною законодавства, тощо, не беруться колегією суддів до уваги, оскільки такі не спростовують протиправну поведінку відповідача та наявність складу господарського правопорушення. В матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують наявність укладеного станом на день розгляду справи договору оренди земельної ділянки та доказів сплати орендної плати щодо земельної ділянки, розташованої за адресою: м.Чоп, автодорога Київ-Чоп (на Будапешт через Львів, Мукачеве, Ужгород), 828 км+600м. у встановленому порядку та розмірі.

Водночас, відповідачем вчинялися окремі дії щодо узаконення користування земельною ділянкою (укладення договору УВ-51/16 про виконання проектно-вишукувальних робіт з геодезії, топографії, картографії, землеустрою, цифрування та закупівлю топографо-геодезичних і картографічних матеріалів від 05.10.16 щодо встановлення меж земельних ділянок), однак, протягом тривалого часу користування нею (з дня прийняття рішення Чопської міської ради -09.10.2008 року) договору оренди земельної ділянки укладено не було.

Користування відповідачем спірної земельної ділянки без правовстановлюючих документів позбавило міську раду як власника землі права отримувати дохід у розмірі орендної плати. Колегією суддів встановлено наявність усіх елементів складу господарського (цивільного) правопорушення, а тому збитки підлягають стягненню .

Щодо поданого відповідачем 26.09.16 до суду клопотання про передачу справи за територіальною підсудністю колегія суддів встановила наступне.

Подане клопотання відповідач мотивує тим, що предметом розгляду справи є стягнення суми збитків в розмірі 320064,53 грн., згідно акту комісії з визначення збитків власникам та землекористувачам виконавчого комітету Чопської міської ради від 17.03.2015 року, у звязку з чим, посилаючись на ч.2 ст15 ГПК України, вважає, що оскільки місцезнаходженням відповідача є м.Луцьк, справу необхідно передати за підсудністю до господарського суду Волинської області.

Згідно ч.2 ст.15 ГПК України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Статтею 16 КПУ України визначено перелік справ, які розглядаються в порядку виключної підсудності, зокрема, справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням об'єктів земельних відносин або основної їх частини, за винятком справ, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Предметом розгляду даної справи є стягнення суми збитків, заподіяних позивачу, внаслідок використання земельної ділянки без правоустановчих документів, згідно акту комісії від 17.03.16, тобто наявний спір, який виник із земельних відносин, а сам акт комісії від 17.03.15 не є предметом позову, а є документом, в якому відображено суми збитків, які підлягають стягненню, відтак вказаний спір підлягає розгляду за правилами виключної підсудності - за місцезнаходженням земельної ділянки.

З огляду на наведене, у клопотанні відповідача про передачу справи за територіальною підсудністю належить відмовити повністю.

Щодо заявленого клопотання відповідача про застосування строку позовної давності колегія суддів констатує наступне.

Згідно ст.ст.256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (ч.1 ст.264 Цивільного кодексу України).

У дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України, від 29.05.2013, № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Судом встановлено факт використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів на протязі тривалого періоду (з дня прийняття рішення Чопською міською радою), розмір збитків зафіксовано актом від 17.03.15 та від 05.09.2016. Крім того, як вбачається з матеріалів справи у період 2008-2016 р.р. відповідач неодноразово звертався до позивача з листами щодо питань виготовлення технічної документації, проекту відведення, встановлення меж земельної ділянки, тощо.

Вказане свідчить про вчинення відповідачем триваючого правопорушення, оскільки з наведеного вбачається про обізнаність відповідача про вчинюване правопорушення та його визнання, яке колегією суддів визначено як протиправне. У звязку з чим, у задоволенні клопотання відповідача про застосування строку позовної давності належить відмовити повністю.

Щодо розміру збитків, які підлягають до стягнення, то колегія суддів встановила наступне.

З поданого 15.11.16 позивачем розрахунку сума збитків внаслідок використання відповідачем земельної ділянки загальною площею 0,9262 га, яка розташована за адресою: м.Чоп, автодорога Київ-Чоп (на Будапешт через Львів, Мукачеве, Ужгород), 828 км+600м. становить загальну суму 384335,95 грн., а враховуючи сплату відповідачем суми 64271,42 грн. у період 01.01.10-01.01.15 р.р. - суму 320064,53 грн.

Водночас, 05.09.2016 комісією з визначення збитків власникам та землекористувачам виконавчого комітету Чопської міської ради здійснено уточнення розрахунку збитків нанесених відповідачем територіальній громаді м.Чоп, в якому враховано межовий спір відповідача та ПП «Хемікон АГ», у звязку з чим, земельну ділянку площею 0,2993 га, не з вини відповідача, не було оформлено, у відповідності до вимог Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі», що призвело до виникнення недоотримання коштів до бюджету міста, у вигляді орендної плати. Також, у вказаному акті суму збитків зменшено, у звязку із фактичною сплатою коштів відповідачем що підтверджується інформацією Ужгородської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області від 02.03.15 №33/9/07-14-15-0.

Як вбачається з акту від 05.09.16, комісією у відповідності до Податкового кодексу України за ставкою 3% орендної плати та даних нормативної грошової оцінки земельних ділянок за відповідний період (138,32 грн. кв.м) здійснено розрахунок збитків, заподіяних зайняттям земельної ділянки 0,2269 га та 0,40 га, яка розташована за адресою: м.Чоп, автодорога Київ-Чоп (на Будапешт через Львів, Мукачеве, Ужгород), 828 км+600м відповідачем без правовстановлюючих документів.

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за період з 2010 по 2014 роки нормативна грошова оцінка земель комерційного призначення Чопської міської ради становить 138,32 грн. кв.м

Згідно витягу із рішення 27 сесії 5 скликання Чопської міської ради Закарпатської області від 28.04.2009 року №3 «Про внесення змін до «Положення про порядок визначення розміру орендної плати при укладенні договорів оренди землі у місті Чоп» змінено розмір ставки орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у комунальній власності міста, зокрема для земель іншої категорії у розмірі 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що надається в оренду.

Колегією суддів, з урахуванням нормативної грошової оцінки земель комерційного призначення Чопської міської у розмірі 138,32 кв.м здійснено перерахунок завданих позивачеві відповідачем збитків за час користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів у період 01.01.10-01.01.15 р.р., із розрахунку площі земельної ділянки 0,6269 га (0,2269 га та 0,40 га), оскільки щодо земельної ділянки площею 0,2993 га у вказаний період був наявний спір з суміжним землевласником, а також з урахуванням Положення про порядок визначення розміру орендної плати при укладенні договорів оренди землі у місті Чоп, що становить 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та часткової сплати відповідачем коштів у сумі 64271,42 грн., що підтверджується інформацією Ужгородської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області від 02.03.15 №33/9/07-14-15-0. Згідно проведеного судом перерахунку сума збитків, яка підлягає до стягнення становить 195866,98 грн.(138,32х6%х6269 кв.мх5років (у період 01.01.10- 01.01.15 р.р.)=260138,40 грн.-64271,42 грн. (фактична сплата) = 195866,98 грн.

У судовому засіданні колегією суддів розглянуто клопотання відповідача про залучення представника Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області та встановлено, що доводи відповідача щодо необхідності залучення вказаної уповноваженого представника як незалежного експерта є безпідставними, оскільки відповідачем не доведено, що пояснення вказаного уповноваженого представника мають значення для справи чи зможуть спростувати протиправну поведінку відповідача та наявного складу господарського (цивільного) правопорушення. Відтак, у задоволенні клопотання відповідача про залучення представника Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області належить відмовити повністю.

Позовні вимоги прокурора та позивача належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України. Відповідачем протилежного не доведено та доказів не подано.

З огляду на наведене, позовні вимоги прокурора та позивача про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у сумі 320064,53 грн. збитків за користування земельною ділянкою загальною площею 0,6269 га для обслуговування АЗС в м.Чоп, автодорога Київ-Чоп (на Будапешт через Львів, Мукачеве, Ужгород), 828 км+600м. підлягають задоволенню частково у сумі 195866,98 грн.

Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача на користь прокуратури підлягає стягненню сума 2800,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору пропорційно сумі задоволених позовних вимог. Судові витрати в частині позовних вимог у задоволенні яких судом відмовлено покладаються на прокурора у розмірі 1862,97 грн.

Керуючись ст. ст. 1, 4-6, 4-7, 15- 17, 22, 29, 30, 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

позов задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 ОСОБА_2 (43000, вул. Єршова, 1, м. Луцьк, Волинська область, код.35782357) на користь Чопської міської ради (89502, вул. Берег, 2, м. Чоп, Закарпатська область, код 38015605; р/р 31414544700287, МФО 812016 ГУДКСУ в Закарпатській області) збитки у сумі 195866,98 грн. за користування земельною ділянкою загальною площею 0,6269 га для обслуговування АЗС в м. Чоп, автодорога Київ-Чоп (на Будапешт через Львів, Мукачеве, Ужгород), 828 км+600м.

Видати наказ.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 ОСОБА_2 (43000, вул. Єршова, 1, м. Луцьк, Волинська область, код.35782357) на користь прокуратури Закарпатської області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а, код 02909967; отримувач - прокуратура Закарпатської області; банк отримувача - Державна казначейська служба; код банку 820172, рахунок №35216066018475, код класифікації видатків бюджету - 2800) суму 2800,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Судові витрати у сумі 1862,97 грн. покласти на прокурора.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обовязковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 13.12.16

Головуючий суддя Васьковський О.В.

Суддя Андрейчук Л.В.

Суддя Мокану В.В.