Постановление суда № 63354021, 12.12.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

12.12.2016 Справа №607/13993/16-ц

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Позняк В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 подав до суду позовну заяву до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку розміром 0,06 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6125280600:02:001:5063 та житловий будинок загальною площею 284,5 кв.м. по вулиці Тернопільська, 11 в с. Байківці Тернопільського району.

Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява має містити відомості, передбачені пунктами 1 7 частини другої зазначеної статті, та відповідати іншим вимогам, встановленим законом. До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Зазначена позовна заява не відповідає вказаним вимогам, оскільки:

Позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру: 1) визнання права власності на земельну ділянку; 2) визнання права власності на житловий будинок.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України в позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна. Згідно п. 10 ч. 1 ст. 80 ЦПК України, у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог.

Позивач зазначає ціну позову 55 000,00 грн., при цьому не зазначаючи чи є це дійсною вартістю нерухомого майна, яке позивач просить виділити в натурі, та відповідних доказів на підтвердження її розміру в позовній заяві не зазначено. Таким чином, зазначена позивачем ціна позову є необґрунтованою.

З метою встановлення дійсної вартості спірного нерухомого майна позивач вправі звернутися до суб'єктів оцінної діяльності щодо визначення вартості даного нерухомого майна.

Згідно з розясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, наданими в п. 16 Постанови № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача.

Таким чином, позивачу слід сплатити судовий збір відповідно до вимог закону, а саме згідно п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позивачем фізичною особою або фізичною особою-підприємцемпозовної заяви майнового характеру, ставки судового збору встановлюються в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Однак при пред'явленні зазначеного позову позивачем не сплачено судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 119 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Таким чином позивачу ОСОБА_1 слід виправити зазначені недоліки позовної заяви, а саме:

1)зазначити докази на підтвердження ціни позову;

2)сплатити судовий збір за дві вимоги майнового характеру, з урахуванням ціни позову, визначеної, виходячи з дійсної вартості спірного майна, та з урахуванням викладених вище вимог закону щодо визначення розміру судового збору, на розрахунковий рахунок:31212206700002, код одержувача: 37977726; банк одержувача ГУДКC України в Тернопільській області; одержувач УК м.Тернопіль/м.Тернопіль/22030101, код бюджетної класифікації 22030101; МФО 838012, призначення платежу судовий збір, код 02886692, пункт 1.2., та надати суду оригінал квитанції про його сплату.

Зважаючи на характер та обсяг виявлених недоліків позовної заяви, строк на їх усунення доцільно визначити терміном п'ять днів із дня отримання копії ухвали.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 121 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно залишити без руху і надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків терміном пять днів із дня отримання копії ухвали.

У випадку невиконання вимог даної ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяОСОБА_3