Постановление суда № 63336310, 09.12.2016, Олевський районний суд Житомирської області

2/287/535/16

Справа № 287/588/16-ц

УХВАЛА

іменем України

"09" грудня 2016 р. м.Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Стратович О.В. розглянувши позовну заяву заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Тепеницької сільської ради до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та Управління економічного розвитку, інфраструктури і торгівлі Олевської РДА про визнання недійсним наказу, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та зобовязання її повернення,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Олевського районного суду від 21 листопада 2016 року позивачу надавався час для виправлення недоліків, оскільки позовна заява не відповідала вимогам ст.119 ЦПК України.

Позивач надав до суду заяву на виконання ухвали суду від 21.11.2016 року, але вимогу ухвали про усунення недоліків виконав частково, так як зазначив, повну адресу знаходження Тепеницької сільської ради; надав підтвердженні повноваження прокурора, як посадової особи, який підписав та подав позовну заяву; надав викопіювання із кадастрової карти України та витяги із Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку, якими визначено місце находження земельної ділянки на місцевості.

Вимоги ухвали про усунення всієї решти суттєвих недоліків позовної заяви залишилися не виконаними, виходячи з наступного.

Так як, відповідно до п.4 ч.2 ст.119 ЦПК України, позовна заява повинна містити ціну позовущодо вимог майнового характеру, однак у позовній заяві відсутня ціна позову, з цього вбачається, що вимога яка передбачена п.4 ч.2 ст.119 ЦПК України, є обовязковою і має місце в позовній заяві яка подається до суду, позивач на виконання ухвали керується ч.2 ст. 80 ЦПК України, з якої вбачається, що ціна позову визначається якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент предявлення позову встановити точну його ціну не можливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи. Однак позивачем взагалі не вказано ціни позову, для того що б в подальшому судом було встановлено, не доплачено чи переплачено суму судового збору відповідно до ціни позову.

Крім того, позивач не вказав дійсної вартості спірної земельної ділянки, про витребування якої предявлено позов, та не надав відповідних доказів на її підтвердження, у своїй заяві останній посилається на те, що вартість земельної ділянки не встановлювалася і у органів прокуратури відсутні повноваження щодо визначення вартості земельної ділянки, згідно Закону України «Про оцінку земель».

З наведеноговище позивачем суд розяснює, що визначення ціни позову та зазначення її у позовній заяві, а також визначення вартості майна за відповідними вимогами, за змістом статті80, пункту 4 частини другої статті119 ЦПК,такий обов'язок покладається на позивача.

Якщо позивачем не можливо встановити дійсної вартості спірної земельної ділянки на момент предявлення позовної заяви до суду, то зазначається його балансована вартість.

В ухвалі про залишення без руху позивачу також було зазначено, проте що, заява про забезпечення позову оформляється окремою заявою відповідно до вимог ст.ст. 151-152 ЦПК України. В супереч цьому, позивач зазначив, що ст.ст. 151,152 ЦПК України, не передбачено окремої заяви про забезпечення позову. Тому суд розяснює, що ст.151 ЦПК України передбачено, що суд за заявоюосіб, які беруть участь у справі, може вжитипередбачені цим Кодексомзаходизабезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Однак, в матеріалах справи відсутня заява про забезпечення позову із визначеним переліком передбаченим ч.2 ст.151 ЦПК України.

А тому відповідно до ч.2 ст.121 ЦПК України слідує, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, то позовна заява повертається позивачеві.

При цьому розяснюється, що повернення заяви не позбавляє повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

На підставі наведеного та керуючись вимогами ч.2 ст.121 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Тепеницької сільської ради до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та Управління економічного розвитку, інфраструктури і торгівлі Олевської РДА про визнання недійсним наказу, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та зобовязання її повернення, повернути позивачу, у звязку з не усуненням недоліків в позові.

Суд розяснює, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: ОСОБА_3