Постановление суда № 63251591, 08.12.2016, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/3986/16-к

Провадження № 1-кп/645/382/16

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

08 грудня 2016 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Горпинич О.В.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Грошевого О.А.

обвинуваченого - ОСОБА_1

секретар судового засідання - Денісенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харкова обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходиться вищевказаний обвинувальний акт.

Ухвалою суду від 12 жовтня 2016 року ОСОБА_1 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 09 грудня 2016 року.

Згідно ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні просив продовжити ОСОБА_1 строк тримання під вартою, посилаючись на те, що на теперішній час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зникли.

ОСОБА_1 не заперечував щодо продовження строку тримання під вартою.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Частина 1 ст. 9 Конституції України передбачає, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а, згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини встановлюється, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного його продовження, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, які не допитані судом, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, що виправдовує подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Ризики, які були підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу, на теперішній час не зникли.

Враховуючи неможливість завершення судового розгляду кримінального провадження у строк до 09 грудня 2016 року, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, виходячи з принципів, закріплених в ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, продовжуючи обвинуваченому запобіжний захід, суд вважає за необхідне періодично, але не рідше, ніж раз на два місяці, переглядати питання доцільності продовження тримання його під вартою.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 372 КПК України, судова колегія -

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора - задовольнити.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк, який не може перевищувати шести десяти днів, тобто до 05 лютого 2017 року.

Копію ухвали направити до Харківської УВП управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27) для відома.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя - О.В. Горпинич