Постановление суда № 63248044, 28.11.2016, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/5163/16-ц

Провадження № 2-з/0203/164/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2016 року суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Колесніченко О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 предявив позов до ТОВ «Лізингова компанія «Авто Лайф» з вимогами про захист прав споживачів, в якому просив суд визнати в цілому недійсним договір фінансового лізингу №1861 від 28 жовтня 2016 року разом з додатками №№1, 2 та іншими додатками, які є невід?ємною частиною, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Лізингова компанія «Авто Лайф» з моменту його укладення; стягнути з ТОВ «Лізингова компанія «Авто Лайф» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 37000,00 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1102,40 грн.

28 листопада 2016 року ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення його позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу та знаходяться на банківському рахунку р/р 26002514569 в АТ «ОСОБА_2 Аваль», МФО 380805 в межах 37000,00 грн., що є на вказаному рахунку або на будь-яких інших рахунках ТОВ «Лізингова компанія «Авто Лайф», обґрунтовуючи таку вимогу тим, що він виявив в Єдиному державному реєстрі судових рішень судові рішення, в тому числі і Верховного Суду України, про задоволення аналогічних з заявленими ним позовних вимог, а також відкрито багато виконавчих проваджень, що свідчить про відсутність у відповідача реального наміру виконувати зобовязання за договорами і має на меті лише незаконне збагачення, а кошти можуть бути переведені на інші підставі фірми, що унеможливить виконання рішення про задоволення позову.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 151, 152 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається у спосіб, визначений ЦПК та про який клопочуть такі особи на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, ризик чого має бути підтвердженим достатніми фактичними даними.

За вимогами ч.2 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позовну повинно бути зазначено причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Крім цього, Пленум Верховного Суду України у пункті 4 своєї постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розяснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Разом з тим, у своїй заяві позивач наводить не фактичні данні щодо дій ТОВ «Лізингова компанія «Авто Лайф» з умисного зменшення свого майна, а посилається на гіпотетичну можливість невиконання рішення суду про задоволення позову через наявність судових рішень про стягнення коштів з цього товариства та виконавчих проваджень в інших справах, що само по собі не може бути єдиною підставою накладення арешту на кошти юридичної особи, враховуючи відсутність будь-яких доказів ухилення від виконання судових рішень в інших справах, які взагалі не стосуються заявлених позовних вимог ОСОБА_1, а також приймаючи до уваги, що такий арешт на кошти на вказаному або інших рахунка ТОВ «Лізингова компанія «Авто Лайф» може тягти створення перешкод у здійсненні товариством господарської діяльності або її зупинення.

За таких обставин, приймаючи до уваги принципи співмірності та відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, позивачем не доведено перед судом наявність підстав для забезпечення позову у спосіб про який він клопотав та забезпечення як такого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення його позову до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Авто Лайф» про захист прав споживачів, виконання фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів.

Апеляційна скарга на ухвалу суду про відмову у забезпеченні позову подається протягом пяти днів з дня її оголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд міста Дніпропетровська. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.В. Колесніченко