Постановление суда № 63238510, 07.12.2016, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/1502/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2016 р. м. Камянка-Бузька

Камянка-Бузький районний суд Львівської області:

у складі головуючого судді Котормус Т.І.;

секретар судового засідання Рихва М.І.;

позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2;

представника позивачів ОСОБА_3;

відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5;

при розгляді у відкритому судовому засіданні цивільної справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Неслухівської сільської ради Камянка-Бузького району Львівської області, третя особа: ДП «Дослідне господарство «Львівське» про визнання права власності на земельну ділянку, зобов'язання не чинити перешкоди вкористуванні земельною ділянкою, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває вищезазначена цивільна справа.

В судовому засіданні 07.12.2016р. поставлено на обговорення клопотання позивачів та їх представника про забезпечення позову, а саме, клопотання (а.с. 48) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,326 га, яка розташована по вул. Науковій в с. Неслухів Кам'янка-Бузького району Львівської області неподалік будинку № 11, а також клопотання (а.с. 61-62) про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу Неслухівській сільській раді вчиняти будь-які дії та виносити будь-які рішення, які повязані із наданням у тимчасове чи постійне користування, оренду, приватизацію, інші дії щодо земельної ділянки площею 0,326 га, яка розташована по вул. Науковій в с. Неслухів Кам'янка-Бузького району Львівської області неподалік будинку № 11.

В судовому засіданні позивачі та їх представник підтримали такі клопотання з підстав які в них наведені.

Відповідачі заперечили проти таких клопотань вважаючи їх безпідставними.

Ознайомившись із доводами заяви про забезпечення позову, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що такі заяви є не обґрунтовані та не підлягають до задоволення з огляду на наступні підстави.

Згідно із ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, а також забороною вчиняти інші дії.

Як зазначено у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання забезпечення позову в частині накладення арешту на земельну ділянку, суд як і раніше, в ухвалі від 18.08.2016р. вказує, що судом хоч і встановлено наявність спору між сторонами, однак обставини, на які посилаються позивачі не можуть бути достатніми для необхідності накладення арешту на спірне майно, оскільки позивачами не надано суду документів про право власності на спірну земельну ділянку, тобто тих, які б дозволяли ідентифікувати її і вирішити питання не зачепивши будь-які інші права третіх осіб. Крім того, суд в цій частині відзначає, що судом не здобуто, а сторонами не надано будь-яких даних щодо власника такої земельної ділянки, а оскільки такий захід забезпечення позову як арешт майна передбачає втручання у право власності то особа власника має важливе значення для справи та унеможливлює забезпечення позову в такий спосіб.

Вирішуючи питання забезпечення позову в частині заборони сільській раді вчиняти будь-які дії щодо спірної земельної ділянки, то суд також вважає таке клопотання безпідставним, так як орган місцевого самоврядування діє в межах своїх повноважень, і втручання суду у його визначені законом функції може мати місце у виключних випадках, які визначені законом. А враховуючи предмет даного спору (зобовязання ОСОБА_7, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не чинити перешкоди в користуванні, стягнення коштів та визнання права), а також факт наявності ухвали суду від 29.04.2014р. про заборону ОСОБА_7, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 чинити будь-які дії на спірній земельній ділянці та використовувати її, суд вважає, що додаткове забезпечення позову у запропонований позивачами спосіб є недоцільним та безпідставним.

Керуючись ст. ст. 151, 152, 153, 209, 210 Цивільного процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяв ОСОБА_1, ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного суду Львівської області через Камянка-Бузький районний суд Львівської області протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Т.І. Котормус