Постановление суда № 63225924, 06.12.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 р. № 876/5887/16 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Качмара В.Я., Старунського Д.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку розміру пенсії та зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 апеляційну скаргу Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області - задоволено частково. Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 липня 2016 року у справі № 308/6192/16-а - скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на момент призначення пенсії, починаючи з 01 січня 2016 року. Зобов'язано Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на момент призначення пенсії, починаючи з 01 червня 2016 року на підставі заяви позивача від 31 травня 2016 року № 02/М-61.

31.10.2016 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення вказаної вище постанови. В обґрунтування цієї заяви відповідач вказує на те, що йому є незрозумілою позиція суду щодо здійснення перерахунку пенсії, без обмеження її максимального розміру, встановленого положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013.

У зв'язку з тим, що усі особи, які беруть участь в справі у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду заяви, відповідно до ч. 1 ст. 41, ст. 197 КАС України розгляд заяви проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи, вважає, що заява задоволеною бути не може.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Виходячи із системного аналізу даної норми, роз'ясненню підлягають постанови чи ухвали суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок незрозумілості резолютивної частини рішення. Роз'яснюючи своє рішення суд не вправі змінювати при цьому його змісту.

Також роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.

Таку ж позицію висловив Вищий адміністративний суд України в постанові Пленуму ВАСУ № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», де в п. 19 зазначено, що за правилами статті 170 КАС України роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Дослідивши текст постанови від 04.10.2016, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що він є чітким та зрозумілим, не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння та під час виконання.

Додатково суд зазначає, що фактично у заяві ОСОБА_1 просить роз'яснити не саму резолютивну частину постанови, а порядок виконання. Вказане виходить за межі повноважень суду, щодо роз'яснення судового рішення, передбаченого ч. 1 ст. 170 КАС України, а порядок виконання рішення суду визначено у ч. 1 ст. 263 КАС України та ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 р. № 606-XIV, а тому такі питання не можуть бути предметом розгляду в порядку роз'яснення рішення суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 є чіткою та зрозумілою, а тому підстав для задоволення заяви про її роз'яснення немає.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 165, 170, 197 КАС України, суд, -

ухвалив:

в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року у справі № 308/6192/16-а - відмовити.

Ухвала набирає законної з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: В.Я. Качмар

Д.М. Старунський