Постановление суда № 63189578, 05.12.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

05 грудня 2016 року Справа № 903/351/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Васищак І.М. і Селіваненко В.П.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Національної поліції у Волинській області, м. Луцьк,

на рішення господарського суду Волинської області від 09.08.2016

та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.10.2016

зі справи № 903/351/16

за позовом публічного акціонерного товариства "ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКА ПТАХОФАБРИКА" (далі - ПАТ "ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКА ПТАХОФАБРИКА"), с. Федорівка Волинської області,

до Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі - ГУ НП у Волинській області), м. Луцьк,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Головне управління державної казначейської служби України у Волинській області, м. Луцьк,

2. Державна казначейська служба України, м. Київ,

про стягнення 453 358,90 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 09.08.2016 у справі № 903/351/16, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.10.2016, позов ПАТ "ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКА ПТАХОФАБРИКА" до ГУ НП у Волинській області задоволено повністю.

07.11.2016 (згідно з поштовим штемпелем на конверті) ГУ НП у Волинській області звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 07.11.2016 № 2412/26/01-2016, в якій просить скасувати судові акти попередніх інстанцій зі справи, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на те, що до скарги на порушення вимог частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не додано доказів сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Треті особи користуються правами і несуть обов'язки сторони у справі (за деякими винятками щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору); прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони (статті 26, 27, 29 ГПК України). Тому якщо до касаційної скарги не додано доказів надіслання її копії третім особам, прокурору, який бере участь у справі, то така касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом (пункт 3 частини першої статті 1113 ГПК України).

Таку ж правову позицію викладено і в пункті 61 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" (зі змінами та доповненнями).

До касаційної скарги ГУ НП у Волинській області не додано доказів надіслання її копії Державній казначейській службі України (третій особі-2 у справі), а також матеріали скарги не містять й відміток про її безпосереднє вручення третій особі-2 у даній справі, що є порушенням вимог частини четвертої статті 111 ГПК України.

До касаційної скарги ГУ НП у Волинській області не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку.

Відповідно до пункту 2.20. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" (із змінами та доповненнями) чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідно до пункту 2.21. вищезазначеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Водночас відсутність таких відомостей не є підставою для повернення позовної заяви (заяви, скарги), оскільки суд самостійно перевіряє сплату позивачем (заявником, скаржником) належної суми судового збору.

Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Однак, до касаційної скарги ГУ НП у Волинській області додано завірену скаржником копію платіжного доручення від 07.11.2016 № 3862 про сплату ним 8 161,20 грн. судового збору за подання касаційної скарги на судові акти зі справи № 903/351/16. Додана скаржником копія платіжного доручення не може бути прийнята судом як доказ сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Керуючись пунктами 3, 4 частини першої статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу на рішення господарського суду Волинської області від 09.08.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.10.2016 у справі № 903/351/16 повернути Головному управлінню Національної поліції у Волинській області.

Суддя В. Палій

Суддя І. Васищак

Суддя В. Селіваненко