Постановление суда № 63188641, 06.12.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

06 грудня 2016 р.Справа № 876/9011/16

Суддя Львівського апеляційного адміністративного суду - Мікула О.І., розглянувши клопотання управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м.Львова про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на додаткову постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 02 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м.Львова про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

Додатковою постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 02 листопада 2016 року стягнено на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в сумі 551,20 грн.

Не погодившись із цією постановою, управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду.

Апелянт на усунення недоліків подав клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Оглянувши матеріали справи та проаналізувавши доводи клопотання про відстрочення сплати судового збору, вважаю, що таке не підлягає до задоволення, оскільки апелянтом не представлено належних доказів на підтвердження обставин щодо неможливості сплати судового збору при подачі апеляційної скарги.

Звертаю увагу на те, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір", визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Крім того, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Суд звертає увагу на те, що відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення апелянта від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору. Зазначена позиція також відповідає висновкам Європейського суду з прав людини у рішенні по справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01).

Виходячи з наведеного, вважаю, що подане апелянтом клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги є безпідставним, тому в задоволенні такого необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 87, 88, 98, 158, 160, 165 КАС України, суддя, -

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні клопотання управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м.Львова про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на додаткову постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 02 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м.Львова про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя О.І. Мікула