Постановление суда № 63166325, 30.11.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 22-ц/791/2349/16 Головуючий у першій інстанції Гончаренко О.В

Єдиний унікальний номер справи: 660/524/16ц Доповідач Базіль Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого Базіль Л.В.

Суддів: Прокопчук Л.П

Полікарпової О.М.

Секретар Прушинська О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 26.09.2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Дудчанської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області про визнання права власності

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, обгрунтовуючи вимоги тим, що 16.11.2015 року на підставі договору купівлі - продажу №4 він придбав за 8288 грн. 78 коп. будівельні матеріали (під розбирання) - конструктивні елементи будівлі зерноскладу, 1958 року будівництва, та двох овочесховищ, 1961 року будівництва, одне з яких розташоване під будівлею зерноскладу, а інше біля будівлі зерноскладу, інвентарний НОМЕР_1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за межами і в межах села. 18.12.2015 року Каховським бюро технічної інвентаризації Нововоронцовського району Херсонської області був виготовлений технічний паспорт, у якому вказано, що придбане майно становить 88/100 частини комплексу нежитлових будівель, що розташовані у АДРЕСА_1.

За висновком експерта з технічного обстеження будівель і споруд від 06.05.2016 року встановленого, що будівля зерноскладу та овочесховища по АДРЕСА_1 встановлено відповідність об'єкта вимогам надійності і безпечної експлуатації.

Посилаючись на викладене позивач просив визнати за ним право власності на 88/100 частини комплексу нежитлових будівель - нерухомого майна, а саме: будівлю зерноскладу (літера А) 1958 року побудови площею 443,0 кв.м., у тому числі будівлею овочесховища (розташована під будівлею зерноскладу літера А) 1958 року побудови площею 68,6 кв.м.; будівлю овочесховища (літера Б) 1961 року побудови площею 95,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1

Рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 26 вересня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для його задоволення.

Такий висновок суду є правильним та таким, що ґрунтується на фактичних обставинах справи і відповідає закону.

Відповідно до ч.3 ст.376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умовами надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Судом вірно встановлено, що позивач відповідно до укладеного 16.11.2015 року між ним та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Червонофлотець» договору купівлі - продажу №4 придбав будівельні матеріали (під розбирання) - конструктивні елементи будівлі зерноскладу, 1958 року будівництва, та двох овочесховищ, 1961 року будівництва, одне з яких розташоване під будівлею зерноскладу, а інше біля будівлі зерноскладу, інвентарний НОМЕР_1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 за межами і в межах села.

Земельна ділянка, на якій знаходяться вказані будівельні матеріали, перебуває у власності Дудчанської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області, і позивачу у встановленому законом порядку не надавалася, договору оренди на земельну ділянку не укладали.

Також судом встановлено, що позивач не звертався до компетентних державних органів із заявою про прийняття спірного об'єкта нерухомого майна до експлуатації, рішення яких чи його відсутність давали би підстави вважати про наявність спору про право.

Ураховуючи наведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.

При цьому суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що право власності на спірний об'єкт нерухомого майна за позивачем на підставі ст.392 ЦК України також не може бути визнано, оскільки вказана норма Закону надає можливість законному власнику підтвердити наявне у нього право власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, а не є підставою для набуття права власності.

Доводи апеляційної скарги як такі, що не спростовують висновки суду на увагу не заслуговують і підлягають відхиленню.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що оскаржене рішення суду позбавляє його можливості внести свій вклад в процвітання села та сельчан Дудчани не спростовують висновки суду про відсутність правових підстав для визнання за позивачем права власності на об'єкти нерухомого майна, а тому до уваги судом не приймаються.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування за обставин викладених в апеляційній скарзі не має.

Керуючись ст.ст.303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 26.09.2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Л.В Базіль

Судді: Л.П Прокопчук

О.М Полікарпова