Постановление суда № 63108709, 01.12.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/41303/15-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2016 року Печерський районний суду м. Києва у складі:

головуючого -судді Тарасюк К.Е.,

при секретарі - Сліпець К.Р.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Шемовньова Г.В.,

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

та обвинувачених - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12015100060005306 від 14.08.2015 р., за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 345 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Печерського районного суду м. Києва на стадії судового розгляду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4, ОСОБА_5 за ч.2 ст. 187 КК України, а також ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 345 КК України.

В судовому засіданні прокурор просив продовжити обвинуваченим строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, пославшись на те, що продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, які стали підставою для застосування цього виду запобіжного заходу. Так, обвинувачені зможуть переховуватись від суду, з огляду на тяжкість покарання, яке їм загрожує, іншим чином перешкодити судовому розгляду справи, впливати на потерпілого. При цьому застосування до обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу є неможливим.

Потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судове засідання не з'явились, суд визнав можливим вирішити вказане питання за їх відсутності.

Захисник ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 заперечував проти продовження строку тримання останнього під вартою і просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт в нічний період часу за адресою: АДРЕСА_1 п/б, пославшись на безпідставність заявлених прокурором ризиків, а також на незадовільний стан здоров'я обвинуваченого, який має третю групу інвалідності з дитинства і потребує проходження чергового огляду МСЕК на підтвердження групи, що може зробити лише перебуваючи на волі.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.

Захисник ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 заперечував проти продовження строку тримання останнього під вартою та просив змінити йому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт за місцем його реєстрації за адресою: АДРЕСА_2, п/б. При цьому захист послався на міцність соціальних зв'язків обвинуваченого та безпідставність заявлених прокурором ризиків.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.

Захисник ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 також заперечував проти продовження строку тримання останнього під вартою та просив змінити йому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю, пославшись на безпідставність заявлених прокурором ризиків, а також на відсутність у потерпілого ОСОБА_8 претензій до ОСОБА_6 та наявність у останнього постійного місця проживання.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника.

Вирішуючи клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченим ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 строку запобіжного заходу, а також клопотання захисту щодо зміни обвинуваченим запобіжного заходу, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку, зокрема з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Так, двомісячний строк тримання обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під вартою, обраний ухвалою суду та продовжений ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 06.10.2016, спливає 05.12.2016.

При вирішенні цього питання судом приймалось до уваги те, що ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні насильницького тяжкого злочину, за який передбачено покарання на строк до 10 років позбавлення волі, який за змістом обвинувачення ними було вчинено за попередньою змовою групою осіб, обвинувачені раніше притягувались до кримінальної відповідальності, хоча і судимість погашена, обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не мають визначеного місця проживання на території України, оскільки посилання в їх інтересах захисників на проживання обвинувачених за наведеними ними адресами не підтверджено відповідними належними і допустимими доказами, всі обвинувачені офіційно не працюють і суспільно корисною працею не займаються, а відтак, суд погоджується із заявленими прокурором ризиком, що обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, перебуваючи на волі, зможуть вчинити спроби переховуватись від суду, з огляду на покарання, яке їм загрожує у випадку встановлення судом їх винності, або вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки джерела доходу не мають.

Щодо наданих захисником ОСОБА_1 листів Київського СІЗО, в тому числі від 23.11.2016, то з його змісту хоча і вбачається наявність у ОСОБА_4 ряду захворювань, проте стан його здоров'я задовільний, відповідає перебігу наявних у нього хронічних захворювань. Крім того, за змістом цього листа ОСОБА_4 надається необхідна медична допомога, а також адміністрація СІЗО не заперечує щодо консультації обвинуваченого необхідними лікарями - спеціалістами, зокрема гематолога та травматолога, яких не має в штаті СІЗО. Разом з тим, жодного доказу про те, що стан здоров'я ОСОБА_4 є несумісним з умовами утримання його в місцях попереднього ув'язнення, або що там йому не може бути надана необхідна медична допомога, суду не представлене. При цьому факт наявності у ОСОБА_4 третьої групи інвалідності і необхідність проходження МСЕК, як і відсутність в нього фінансової підтримки з боку близьких на оплату лікарів - консультантів, не може бути підставою для звільнення його з-під варти, з огляду на наведену оцінку його стану здоров'я, а також на вищенаведені обставини, за яких суд дійшов висновку про необхідність утримання його під вартою.

Відтак, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 строку тримання під вартою ще на 60 днів, та відмовити захисту у зміні всім обвинуваченим запобіжного заходу на домашній арешт, оскільки суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. ч.4 ст.183, 331 ч.3, 369 КПК України, -

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора Шемовньова Г.В. задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, обвинуваченим за ч.2 ст. 187 КК України, а також ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, обвинуваченому за ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 345 КК України, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 29 січня 2017 року включно.

В задоволенні клопотання захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3 про зміну обвинуваченим ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжного заходу на домашній арешт, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Тарасюк К.Е.