Постановление суда № 63101276, 29.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження №22-ц/796/14550/2016 Головуючий в 1 інстанції - Чех Н.А.

Доповідач - Желепа О.В.

У Х В А Л А

29 листопада 2016 року суддя Апеляційного суду м. Києва Желепа О.В., вирішуючи питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2016 року в справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» на дії та постанову державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Манерка Дмитра Дмитровича від 17.06.2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження, заінтересована особа: ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 03.10.2016 року в задоволені скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» на дії та постанову державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Манерка Дмитра Дмитровича від 17.06.2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження, заінтересована особа: ОСОБА_2 - відмовлено.

Не погодившись з такою ухвалою суду, представник ТзОВ «Споживчий центр» подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу в повному обсязі.

При цьому, заявником не було сплачено судовий збір, відповідно до Закону України «Про судовий збір», оскільки документ про сплату судового збору в матеріалах справи відсутній, а доказів, які підтверджували, що заявник звільнений від сплати судового збору, матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» з і змінами та доповненнями, роз'яснено, що наступне:

Підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI «Про судовий збір» визначено розмір ставки судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду залежно від того, здійснюються такі дії юридичною особою (фізичною особою - підприємцем) чи фізичною особою.

Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг, заяв про приєднання до них на будь-які ухвали суду, що підлягають оскарженню незалежно від того, чи передбачено Законом № 3674-VI «Про судовий збір» справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких постановляються відповідні ухвали, проте з урахуванням роз'яснень, наданих у пункті 6 цієї постанови.

Згідно підпункту 9 пункту 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», апеляційна скарга на ухвалу суду подана юридичною особою або фізичною особою-підприємцем має бути оплачена в сумі - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Тобто, при подачі апеляційної скарги судовий збір в розмірі 1378 грн. 00 коп., ТзОВ «Споживчий центр» необхідно було сплатити на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва, про те вказана сума не була сплачена.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 03.11.2016 року заявнику було надано строк, не більше 5-ти днів з дня отримання ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги (сплати судового збору), у зв'язку з чим вона була залишена без руху.

24.11.2014 року на адресу апеляційного суду від представника ТзОВ «Споживчий центр» на дійшла заява на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. В останній представник заявника посилався на те, що апеляційний суд прийшов до помилкового висновку про те, що за подачу апеляційної скарги заявник повинен сплачувати судовий збір, оскільки відповідно до пунктів 14, 19 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 7 лютого 2014 року за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то за подання скарги судовий збір не сплачується.

Апеляційний суд не може прийняти такі доводи заявника про те, що останній не повинен сплачувати судовий збір за подання апеляційної скарги виходячи з наступного:

З матеріалів справи вбачається, що об'єктом справляння судового збору є оскарження ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Разом з тим, у зазначених вище пунктах постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ йде мова про скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, а не про апеляційну скаргу на судове рішення.

Крім того, оскільки першорядним нормативно-правовим актом національного законодавства, який регулює порядок справляння судового збору, є Закон України «Про судовий збір», то саме правові приписи, закріплені в наведеному законі, застосовуються при обчисленні судового збору, його сплаті, а також звільненні осіб від його сплати у випадках, визначених у статті 5 цього Закону.

Положеннями Закону України «Про судовий збір» не передбачено звільнення від сплати судового збору сторін у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби за подання та розгляд апеляційних скарг на ухвали суду першої інстанції (ч. 2 ст. 3, ст. 5 Закону).

Аналогічна думка висловлена суддями Верховного Суду України в ухвалах № 6-1804ц16, № 6-931ц16, №6-2414ц15 та інших.

Тобто, ТзОВ «Споживчий центр» необхідно було сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2016 року.

Втім, представник ТзОВ «Споживчий центр», користуючись своїми процесуальними правами на власний розсуд, не виконав ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 03.11.2016 року, оскільки на адресу апеляційного суду не надійшов документ про сплату судового збору, а наведені в заяві, на виконання апеляційної скарги без руху доводи, не дають підстав вважати, що заявник звільнений від сплати судового збору.

Відповідно ст.297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

За таких обставин апеляційну скаргу належить визнати неподаною та повернути заявнику.

Керуючись ст. ст. 121, 295, 297 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2016 року - визнати неподаною та після сплину строку на оскарження повернути її заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя: