Приговор № 63068898, 29.11.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 242/2117/16-к Номер провадження 11-кп/775/883/2016

В И Р О К

Іменем України

29 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ з адміністративних правопорушень апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді: Ковалюмнус Е.Л.,

суддів: Гаврилової М.В., Смірнової В.В.,

при секретарі: Гуляєві М.В.,

за участю:

прокурора: Павлової Г.Ю.

обвинуваченого: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті Донецької області матеріали кримінального провадження № 12016050140000059 відносно ОСОБА_1, за апеляційною скаргою прокурора Пономарьова С.О. на вирок Селидівського міського суду Донецької області від 02 червня 2016 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дружківка Донецької області, громадянина України, з освітою 7 класів, який не працює, не перебуває у зареєстрованому шлюбі, раніше судимого: 1) 27.10.1996 року Дружковським міським судом Донецької області за ст. 86-1, ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 141, ч. 2 ст. 17, 86-1, ч. 2 ст. 17, ч. 3 ст. 81, ч. 2 ст. ст. 206, 42 КК України (1960 р.) до позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна;

24.01.2002 року постановою Торезського міського суду Донецької області, змінено кваліфікацію на ч. 3 ст. 185, 15, ч. 3 ст. 185, ст. 42, 43 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років; 2) 03.07.1997 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ч. 2 ст. 185, 43 КК України (1960 р.) до позбавлення волі на строк 10 років, звільненого по відбуттю покарання;

3) 25.12.2006 року Дружковським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, 70 КК України до позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна; Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 27.07.2007 року вирок переглянуто, змінено кваліфікацію на ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, 70 КК України до позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна; звільненого 25.09.2012 року згідно постанови Жданівського міського суду Донецької області від 17.09.2012 року умовно-достроково на 3 роки 3 місяці 12 днів,

зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1; проживає за адресою: АДРЕСА_2

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі. Відповідно до вимог ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного йому покарання з випробуванням, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Згідно вимог ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_1 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, -

ВСТАНОВИЛА:

Згідно до вироку Селидівського міського суду Донецької області від 02 червня 2016 року, 01.02.2016 року ОСОБА_1 у вечірній час, точного часу не встановлено, знаходячись біля покинутого будинку, розташованого праворуч від кафе «Бревно» за адресою: м. Авдіївка, Донецької області пров. Індустріальний, 14а, спустився до підвального приміщення вказаного будинку, де в одній із кімнат знайшов схорон боєприпасів. Діючи з раптово виниклим умислом, спрямованим на незаконне придбання вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових речовин, вирішив забрати їх з метою у подальшому обміняти на харчі у військових, а саме: один автомат з магазином, в якому знаходились патрони у кількості 30 шт. калібру 5,45 мм, три пістолета з магазинами, в яких знаходились патрони загальною кількістю 24 шт. калібру 9 мм, три паперових коробки з патронами, загальною кількістю 89 шт. калібру 5,45 мм, 8 гранат з 6 запалами до них, які помістив до сумки, що була в нього.

Після цього ОСОБА_1 відніс сумку до сусіднього покинутого будинку, що розташовано позаду кафе «Бревно» за адресою: м. Авдіївка, Донецької області пров. Індустріальний, 14б, де сховавши сумку із зброєю в третій кімнаті праворуч від центрального входу на першому поверсі, діючи умисно, незаконно, в порушення вимог «Положення про дозвільну систему», що затверджено Постановою КМУ № 576 від 12.10.1992 року та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, що затверджена наказом МВС № 662 від 21.08.1998 року, зберігав вказані вогнепальну зброю, бойові припаси та вибухові речовини без передбаченого законом дозволу до 02.02.2016 року.

02.02.2016 року у денний час, точного часу не встановлено, ОСОБА_1, з метою перенесення зброї за місцем проживання, прийшов до покинутого будинку, що розташований позаду кафе «Бревно» за адресою: м. Авдіївка, Донецької області пров. Індустріальний, 14б, взяв вказану сумку зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами та направився в бік свого будинку, однак на шляху біля КП «Авдіївське трамвайно-транспортне управління» АМР, що розташовано за адресою: м. Авдіївка, Донецької області, вул. Чапаєва, 2д, був зупинений співробітниками поліції для перевірки документів. В період часу з 16 години 02 хвилин до 16 години 40 хвилин працівниками поліції під час огляду особистих речей ОСОБА_1 за його письмовою згодою було виявлено та вилучено:

- один автомат № НОМЕР_1, який є вогнепальною зброєю - автоматом Калашникова АКС-74У № НОМЕР_1 калібру 5,45 мм, до стрільби придатн6ий (згідно висновку балістичної експертизи № 252 від 11.03.2016 року);

- три пістолети №№ НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, які є короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю - пістолетами конструкції Макарова (ПМ) калібру 9мм (9-18 мм), промислового виробництва, до стрільби придатні (згідно висновку балістичної експертизи № 252 від 11.03.2016 року);

- 119 патронів, які є проміжними патронами, штатними боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45х39 мм (автоматам конструкції Калашникова АК-74, АКС-74У, РПК-74 та інш.) до стрільби придатні (згідно висновку балістичної експертизи № 252 від 11.03.2016 року);

- 24 патрони, які є пістолетними патронами, боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї калібру 9х18 мм (пістолет Макарова (ПМ), Форт-12 та інш.) до стрільби придатні (згідно висновку балістичної експертизи № 252 від 11.03.2016 року);

- 8 об'єктів, з яких 3 з маркуванням «НОМЕР_5», «НОМЕР_6» та «НОМЕР_7» є основною складовою частиною бойового припасу , а саме корпусами гранати Ф-1 (без запалу), в яких розміщено трубку для запалу та розривний заряд вибухової речовини (тротил-50-56 г), виготовлені промисловим способом та призначені для використання їх у поєднанні із штатним для них уніфікованим запалом ручної гранати УЗРГМ (УЗРГМ-2), в осколкових ручних гранатах дистанційної дії Ф-1; 1 з маркуванням «РГН А-ІХ-1 107-1-93» є основною складовою частиною бойового припасу - промислового виготовлення корпусом (без запалу) осколкової ручної гранати наступальної РГН із зарядом вибухової речовини (А-ІХ-І-флегматизований гексоген, 90 г); який призначений для використання його у поєднанні із штатним для нього ударно-дистанційним запалом УДЗ; 4 з маркуванням «НОМЕР_8», «НОМЕР_9», «НОМЕР_10», «НОМЕР_11» є основними складовими частинами бойового припасу, а саме: корпусами гранат РГД-5 (без запала), в яких розміщена трубка для запала та розривний заряд вибухової речовини (тротил-100-115 г), виготовлені промисловим шляхом та призначені для використання їх, у поєднанні із штатним для них уніфікованим запалом ручної гранати УЗРГМ (УЗГРМ-2), в осколковій ручній наступальній гранаті дистанційної дії РГД-5 (згідно висновку вибухо-технічної експертизи № 198 від 02.04.2016 року);

- 6 об'єктів, з яких 4 - з маркуванням «НОМЕР_12», «НОМЕР_13», «НОМЕР_14», «НОМЕР_15» є бойовими припасами, а саме: промислово виготовленими уніфікованими запалами ручної гранати модернізованими УЗГРМ; 2 з маркуванням «НОМЕР_16», «НОМЕР_17» є бойовими припасами, а саме промислово виготовленими уніфікованими запалами ручної гранати модернізованими другої модифікації УЗРГМ-2 (згідно висновку вибухо-технічної експертизи № 198 від 02.04.2016 року).

Запали ручної гранати УЗРГМ (УЗРГМ-2) відносяться до засобів детонування (створення вибухового імпульсу) та призначені для підриву розривного заряду гранат Ф-1, РГД-5, РГ-42. При поєднанні (в любій послідовності) наданих на дослідження корпусів гранат Ф-1, РГД-5 з запалами ручної гранати УЗРГМ (УЗРГМ-2) можна отримати повністю споряджені та готові до використання за призначенням осколкові ручні гранати оборонної дії Ф-1 та наступальної дії РГД-5, які відносяться до бойових припасів. Корпуси гранат Ф-1 з маркуванням «НОМЕР_5», «НОМЕР_6» та «НОМЕР_7» РГН із маркуванням «РГН А-ІХ-1 107-1-93», РГД-5 із маркуванням «НОМЕР_8», «НОМЕР_9», «НОМЕР_10», «НОМЕР_11», а також запали УЗГРМ із маркуванням НОМЕР_12», «НОМЕР_13», «НОМЕР_14», «НОМЕР_15» та запали УЗРГМ-2 із маркуванням «НОМЕР_16», «НОМЕР_17» придатні до здійснення вибуху.

На вказаний вирок суду прокурором у кримінальному провадженні було подано апеляційну скаргу, в якій він просить вирок Селидівського міського суду Донецької області від 02 червня 2016 року скасувати в частині призначення покарання, у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та не відповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Просить ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_1 призначити покарання за ч. 1 ст. 263 КК України до 3 років позбавлення волі, в іншій частині вирок першої інстанції залишити без змін. Вважає, оскільки, обвинуваченим вчинено тяжкий злочин, а також раніше він був не однократно судимий, судом не було належним чином враховано особу обвинуваченого, конкретні обставини та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, призначення покарання з випробуванням не є необхідним та достатнім покаранням.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги, думку обвинуваченого ОСОБА_1, який заперечував проти доводів апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок скасуванню в частині призначення покарання, за наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Винність обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до матеріалів справи, доказана зібраними по справі доказами, яким дана належна правова оцінка та ніким, в тому числі обвинуваченим, не оспорюється, у зв'язку з чим апеляційним судом не перевіряється.

Фактичні обставини та кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1 ніким, в тому числі обвинуваченим, який в судовому засіданні визнав провину в повному обсязі, надав пояснення стосовно фактичних обставин справи, не заперечував проти розгляду кримінального провадження в порядку ст. 349 КПК України, не оспорюються, а тому апеляційним судом не перевіряються.

Як вбачається з апеляції прокурора, вирок Селидівського міського суду Донецької області від 02 червня 2016 року оскаржено ним тільки з мотивів неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Доводи прокурора про те, що при призначенні обвинуваченому покарання суд, в порушення положень ст. 65 КК України, не врахував ступінь та тяжкість вчиненого правопорушення та дані про особу, є слушними, а тому колегія суддів визнає їх доречними та обґрунтованими.

Так, на думку колегії суддів, судом першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_1 призначено покарання, яке не є необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. При призначенні покарання суд не в достатній мірі врахував характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого.

Відповідно до вимог п. 2 ч.1 ст. 420 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.

На підставі вищевикладеного, погоджуючись із доводами прокурора, викладеними в апеляційній скарзі, колегія суддів доходить висновку, що вирок суду підлягає скасуванню з постановою нового вироку в частині призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі, але без застосування вимог, передбачених ст. ст. 75, 76 КК України.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції призначив обвинуваченому покарання в порушення вимог ст. 65 КК України і вважає, що не в повній мірі перевірені дані про тяжкість злочину та дані про його особу, оскільки ОСОБА_1 вчинено тяжкий злочин, той факт, що раніше він неодноразово був засуджений, в тому числі за вчинення тяжких злочинів, конкретні обставини та ступінь суспільної небезпеки, а саме кількість вогнепальної зброї.

На думку колегії суддів, судом першої інстанції належним чином не перевірені дані, що характеризують особу обвинуваченого, який неодноразово судимий, дані злочини вчинив в період не знятої та непогашеної судимості, на шлях виправлення не став та знову вчинив новий тяжкий умисний злочин за ч. 1 ст. 263 КК України. Також судом не враховані спосіб життя, який веде ОСОБА_1, який не працює, відсутність стійких соціальних зв'язків. На думку колегії суддів, задля досягнення мети покарання, попередження вчинення обвинуваченим нових злочинів, його виправлення, можливо лише призначення йому реального покарання у виді позбавлення волі. Врахування судом лише задовільної характеристики з місця мешкання обвинуваченого та пом'якшуючої обставини - щирого каяття не є безумовною обставиною для призначення покарання з випробуванням. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 не зробив відповідних висновків, на шлях виправлення не став, а також про його схильність до скоєння злочинів та його суспільну небезпеку.

Конкретні обставини справи - придбання та зберігання без відповідного дозволу вогнепальної зброї перебуваючи в зоні АТО, дані про особу ОСОБА_1, який вже вчиняв злочини проти особи, життя та здоров'я, а саме за грабіж та розбій, що свідчить про неможливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.

Колегія суддів вважає, що необхідно задовольнити апеляційну скаргу прокурора та постановити свій вирок. Вважати, що за скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, необхідним і достатнім є покарання в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією даної статті, у вигляді позбавлення волі на строк 3 /три/ роки.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 404, 407, 420 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Пономарьова С.О. - задовольнити.

Вирок Селидівського міського суду Донецької області від 02 червня 2016 року, щодо ОСОБА_1 - скасувати в частині призначення покарання.

Вважати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 /трьох/ років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання обчислювати з дня затримання ОСОБА_1 на виконання цього вироку.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Вирок набирає законної сили з моменту проголошення. Вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді