Постановление суда № 63014743, 24.11.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

24.11.2016

2/760/5245/156

760/13528/16-ц

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Кицюк В.С., розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ВДВС Солом?янського районного управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_3 про зняття арешту, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в якому просить суд звільнити зазначене майно з-під арешту: двокімнатну квартиру № 18, загальною площею 43,10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 9 серпня 2016 року позовну заяву було залишено без руху. Так, судом акцентована увага позивача на необхідності приведення позову у відповідність до вимог ст. ст. 119-120 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви та доданих до неї документів підставою для винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження був виконавчий напис нотаріуса КМНО Ковальчук С.П. № 6411 виданий 06.08.2012 року та поданий самим позивачем. Накладення арешту за спірну квартиру було здійснено державним виконавцем під час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, яка датована 12.10.2012 року та направлялась сторонам виконавчого провадження.

17 квітня 2013 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Позивач зазначає, що на вказане нерухоме майно не може бути накладено арешт, оскільки дане майно належить безпосередньо позивачу як іпотекодержателю. З позовною заявою ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся 02.08.2016 року (згідно поштового штемпеля на конверті), яка зареєстрована 04.08.2016 року (вхідний № 59649). Будь-яких обґрунтувань звернення до суду майже через 4-ри роки після накладення державним виконавцем арешту, враховуючи викладене в позовній заяві твердження щодо неможливості здійснення таких дій, а також обізнаності позивача (отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження), останнім не зазначено.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати. Однак, враховуючи, що в позовній заяві зазначено 2-оє відповідачів, є незрозумілим в якому саме розмірі та з кого з відповідачів повинні бути стягнуті судові витрати.

В порушення імперативних вимог п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позивачем не зазначено доказів, на підтвердження всіх обставин, зокрема, щодо знаходження спірного майна, а саме квартири АДРЕСА_1 під арештом на момент звернення з позовом до суду (тобто станом на 02.08.2016 року).

Суд акцентував увагу позивача на тому, що зазначити докази слід саме на цій стадії - пред`явлення позову, а вже їх представлення суду - можливе під час розгляду справи в разі відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог, викладених у ст. ст. 119, 120 ЦПК України постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо ж позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає всі вимоги, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення 1 вересня 2016 року позивач отримав вказану ухвалу.

29 серпня 2016 року поштою представник позивача отримав вказану ухвалу, а 30 серпня 2016 року - наручно в суді, однак станом на 24 листопада 2016 року позивачем та представником позивача недоліки не усунуто.

Отже, суд приходить до висновку, що вищезазначені судом недоліки, в строк не були усунені, відтак позовна заява вважається неподаною і належить поверненню позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.119-121 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ВДВС Солом?янського районного управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_3 про зняття арешту, - визнати неподаною та повернути позивачу.

Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві повернути Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк» судовий збір у розмірі 1378 ( одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок, сплачений ним згідно з квитанцією від 18 липня 2016, на розрахунковий рахунок № 31212206700010, отримувач УДКСУ у Солом'янському районі м. Києва, код отримувача 38050812, банк отримувача ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - «судовий збір»

Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення .

Ухвала можу бути оскаржена через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя В.С. Кицюк