Постановление суда № 62988137, 15.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2016 року м.Київ К/800/25610/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Стрелець Т.Г.,

Швед Е.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 25 лютого 2016 року задоволено адміністративний позов Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради звернулося з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів, стягнуто з ОСОБА_2 на користь Управління надміру виплачені кошти державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї в розмірі 11705,33 грн., а також судовий збір в розмірі 1378 грн.

Вказана постанова суду першої інстанції оскаржена ОСОБА_2 в апеляційному порядку.

Ухвалами Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги; апеляційну скаргу залишено без руху, надано апелянту строк - 10 днів з часу отримання цієї ухвали для усунення недоліків: надання Харківському апеляційному суду оригінала документа про сплату судового збору (банківські реквізити - УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова Харківської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37999628, банк отримувача - ГУ ДКСУ в Харківській області, код банку отримувача (МФО) - 851011, рахунок отримувача - 31217206784011, код класифікації доходів бюджету - 22030101) в розмірі 1515,80 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 25 лютого 2016 року у справі № 539/183/16-а повернуто апелянту.

При цьому, відповідачем 07 травня 2016 року квитанцією № 107 сплачено 1515,80 грн. судового збору за реквізитами, вказаними в ухвалі Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року.

25 травня 2016 року відповідачем апеляційну скаргу подано повторно з доданням документа про сплату судового збору на реквізити, що були зазначені в ухвалі від 05 квітня 2016 року.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2016 року вказану апеляційну скаргу залишено без руху, надано ОСОБА_2 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом направлення до суду відомостей з Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про зарахування суми судового збору за подання апеляційної скарги, чи інший документ, підтверджуючий сплату судового збору - протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали.

Заявою від 25 серпня 2016 року, яка надійшла до Харківського апеляційного адміністративного суду 29 серпня 2016 року, ОСОБА_2 просила повернути суму сплаченого судового збору.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні клопотання про повернення судового збору по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 25 лютого 2016 року по справі № 539/183/16-а за позовом Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення коштів; визначено реквізити та розмір сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а також строк виконання цієї ухвали.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою апеляційного суду, ОСОБА_2 звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року в частині відмови в задоволенні клопотання про повернення судового збору та постановити нове рішення, яким вирішити питання про повернення судового збору для оплати його за належними реквізитами за подання апеляційної скарги.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Питання повернення судового збору врегульовані ст.7 Закону України «Про судовий збір». Відповідно до ч.3 вказаної статті повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про повернення судового збору, апеляційний суд виходив із відсутності в обліково-статистичній картці даних щодо підтвердження зарахування суми у розмірі 1515,80 грн., сплаченої за наданою ОСОБА_2 квитанцією від 07 травня 2016 року № 107, до спеціального фонду Державного бюджету України, у зв'язку з чим судом зазначено, що надане платіжне доручення, за яким апелянт просить повернути судовий збір, є неналежним доказом сплати судового збору згідно вимог законодавства, фактично судовий збір вважається несплаченим.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками апеляційного суду.

Як вбачається із матеріалів справи, сума у розмірі 1515,80 грн. сплачена ОСОБА_2 квитанцією від 07 травня 2016 року № 107 як судовий збір на виконання і за реквізитами, вказаними в ухвалі Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року, яка у відповідності до положень ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України, була обов'язковою для відповідача.

Судом апеляційної інстанції вищенаведеному оцінки не надано, обставини щодо сплати коштів за вказаною квитанцією, напрям їх зарахування і місце знаходження цих коштів на даний час та можливість їх повернення або перерахування на належний рахунок тощо не з'ясовані.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом клопотання відповідача про повернення судового збору належним чином не розглянуто.

Відповідно до ч.1 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року в частині відмови в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про повернення судового збору скасувати.

Справу в цій частині направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В решті ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді