№ 62987193, 22.11.2016, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 листопада 2016 р. Справа № 802/1630/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Слободонюка М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Франчук А.О.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача 1: Дмитрук Ю.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (відповідач 1), Атестаційної комісії №13 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (відповідач 2)

про: визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на роботі

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (відповідач 1) Атестаційної комісії № 13 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (відповідач 2) про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він - лейтенант поліції, інспектор управління інформаційного забезпечення ГУНП у Вінницькій області, рішенням Атестаційної комісії №13 ГУНП у Вінницькій області, оформленим протоколом ОП №15.00026163.0056059 від 23.08.2016 року був визнаний таким, що не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. На підставі даного рішення, наказом начальника ГУНП у Вінницькій області № 162 о/с від 12.09.2016 року його було звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 (через службову невідповідність) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

Таке звільнення позивач вважає протиправним, оскільки воно відбулось на підставі рішення прийнятого за наслідками проведеного атестування, яке, в свою чергу, було здійснено неправомірно, без наявності визначених законом підстав, а оцінка його відповідності займаній посаді здійсненна відповідачем необ'єктивно, без урахування його характеристик та показників в роботі.

За наведених обставин, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправним рішення Головного управління Національної поліції у Вінницькій області в частині включення лейтенанта поліції ОСОБА_1 до списку поліцейських, які підлягають атестуванню;

- визнати протиправним та скасувати висновок (рішення) Атестаційної комісії №13 ГУ НП у Вінницькій області від 23.08.2016 року, зазначене у протоколі ОП №15.00026163.0056059 та в розділі IV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії)" атестаційного листа, а саме: "4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", який прийнятий стосовно ОСОБА_1;

- скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 12.09.2016 року №162 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 5 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" через службову невідповідність та поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора управління інформаційного забезпечення Головного управління Національної поліції у Вінницькій області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12.09.2016 року до дня поновлення на роботі у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", а також встановити для Головного управління Національної поліції у Вінницькій області строк у один місяць з дня набрання рішенням законної сили на подання звіту про виконання судового рішення.

Позивач та його представник у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі посилаючись на обставини, що викладенні у адміністративному позові та просили їх задовольнити.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні щодо задоволення заявлених позивачем вимог заперечив з підстав, що викладені у наданих суду письмових запереченнях, у яких просив у задоволенні позову відмовити (а.с. 92-94).

Представник відповідача 2 у судове засідання не прибув, подавши заяву за вх. №24433 від 09.11.2016 року про розгляд справи без його участі. Крім того, свою позицію щодо заявлених позовних вимог виклав у наданих суду письмових запереченнях за вх. №24435 від 09.11.2016 року у яких зазначив, що рішення, оформлене протоколом ОП №15.00026163.0056059 від 23.08.2016 року, про службову невідповідність позивача займаній посаді, прийнято з урахуванням показників тестування та за результатами проведеної співбесіди, а тому відповідає вимогам законодавства про Національну поліцію в частині проведення атестування поліцейських. Також вказує на те, що атестаційні комісії є колегіальним органом та приймаються рішення більшістю голосів, а також на наявність у комісій дискреційних повноважень при прийнятті рішення за результатами атестування, в реалізацію яких суд не може втручатись. За наведених обставин, у задоволенні даного позову просив відмовити.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача 1, врахувавши позицію представника відповідача 2, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що з грудня 2013 року по листопад 2015 року ОСОБА_1 перебував на службі в органах внутрішніх справ.

07.11.2015 року наказом начальника ГУНП у Вінницькій області №2 о/с позивача - ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора Тиврівського відділення поліції Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області з 07.11.2015 року з присвоєнням спеціального звання лейтенант поліції. В подальшому, згідно наказу начальника ГУНП у Вінницькій області від 18.04.2016 року № 68о/с ОСОБА_1 призначено інспектором управління інформаційного забезпечення ГУНП у Вінницькій області.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 146 від 12.02.2016 року "Про організацію проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у Вінницькій області" з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону України "Про Національну поліцію" та вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 № 1465, вирішено, зокрема, провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та підпорядкованих підрозділів атестаційними комісіями, починаючи з 15.02.2016 (пункт 1).

Цим же наказом передбачалося створити атестаційні комісії № № 1-8 (пункт 2), погодити з керівництвом Національної поліції України їх персональний склад та подати на затвердження (пункт 3), а керівникам відділів поліції, структурних і підпорядкованих підрозділів Головного управління Національної поліції у Вінницькій області наказано скласти списки поліцейських області, які підлягають атестуванню, підготувати атестаційні листи на поліцейських, які підлягають атестуванню, підготувати для надання на засідання атестаційної комісії додаткові матеріали щодо проходження служби поліцейськими, довести до відома поліцейських інформацію про час та місце проведення засідань атестаційної комісії та забезпечити їх прибуття у разі необхідності.

Наказом Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 19.07.2016 № 887 "Про затвердження персонального складу атестаційних комісій ГУНП у Вінницькій області", внесено зміни до наказу ГУНП у Вінницькій області від 12.02.2016 року № 146 "Про організацію проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у Вінницькій області", а саме у п. 2 наказу № 146 наказано створити атестаційні комісії ГУНП у Вінницькій області № 1-14, а також затверджено персональні склади атестаційних комісій, в тому числі, атестаційної комісії № 13 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.

Персональний склад атестаційної комісії № 13 погоджено Головою Національної поліції України 19.07.2016 року.

Як слідує із розділів І - ІІІ атестаційного листа ОСОБА_1, останній за період проходження служби характеризується з позитивного боку, згідно із висновком прямого керівника займаній посаді відповідає, позивач пройшов тестування на застосування загальних навичок (набравши 15 балів із 60 можливих) та професійне тестування (набравши 28 балів із 60 можливих).

Разом із тим, як видно з рішення атестаційної комісії № 13 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, оформленого протоколом ОП №15.00026163.0056059 від 23.08.2016 року, за результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення головою атестаційної комісії поставлено на голосування рішення "4 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", яке підтримано за результатами головування: за 3, проти 1.

Також встановлено, що за наслідками реалізації відповідного рішення атестаційної комісії № 13, наказом начальника ГУ НП у Вінницькій області №162 о/с від 12.09.2016 року лейтенанта поліції ОСОБА_1, інспектора управління інформаційного забезпечення ГУНП у Вінницькій області було звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 (через службову невідповідність) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

Незгода позивача із рішенням відповідач 2 оформленого протоколом ОП №№15.00026163.0056059 від 23.08.2016 року та наказом №162 о/с від 12.09.2016 року зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Згідно із пунктами 9, 13 розділу ХІ (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції. Працівникам міліції, які перейшли на службу до поліції, стаж вислуги в спеціальних званнях міліції зараховується до стажу вислуги для присвоєння чергових спеціальних звань поліції.

За приписами ч. 1 ст. 47, ч. 1 ст. 58 вказаного Закону призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України. Призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 77 цього ж Закону поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.

Частиною 1 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

При цьому, згідно із ч. 2 ст. 57 цього ж Закону атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Таким чином, положеннями ч.2 ст. 57 Закону закріплений вичерпний перелік підстав для атестації поліцейських.

Як передбачено ч. 4, 5 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію", рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами. Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

Згідно із п. 1 розділу І (Загальні положення) Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 року № 1465, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 за № 1445/27890 (далі Інструкція № 1465), ця Інструкція, розроблена відповідно до Закону України "Про Національну поліцію", визначає порядок атестування поліцейських, яке проводиться в апараті Національної поліції України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) Національної поліції України (далі - органи поліції) з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Відповідно до п. 3 розділу І (Загальні положення) Інструкції № 1465 атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Отже, ч. 1 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію" та п. 1 розділу І (Загальні положення) Інструкції № 1465 врегульована мета проведення атестування поліцейських, тоді як підстави для атестування поліцейських визначені ч. 2 ст. 57 вказаного Закону та п. 3 розділу І (Загальні положення) зазначеної Інструкції.

При цьому, кожна із наведених підстав для проведення атестування повинна бути пов'язана з певними передумовами, зокрема, атестування, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як-то неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.

Як уже було встановлено судом вище, позивача як такого, що проходив службу в органах внутрішніх справ, згідно із наказом Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 07.11.2015 року № 2 о/с, відповідно до пунктів 9, 12 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію", призначено з 07.11.2015 року на посаду інспектора Тиврівського відділення поліції Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області та в подальшому призначено на посаду інспектора управління інформаційного забезпечення ГУНП у Вінницькій області з квітня 2016 року.

Враховуючи, що розділом ХІ (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України "Про Національну поліцію" не передбачено винятків щодо атестування осіб, які були працівниками міліції та прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою у будь-якому органі (закладі, установі) поліції, тому на таких осіб поширюються загальні вимоги законодавства щодо підстав та порядку проведення атестування поліцейських.

Як видно з преамбули та п. 1 наказу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 146 від 12.02.2016 року "Про організацію проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у Вінницькій області", з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону України "Про Національну поліцію" та вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 року № 1465, наказано, зокрема, провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та підпорядкованих підрозділів атестаційними комісіями, починаючи з 15.02.2016 року.

Разом з тим, у вказаному наказі Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 12.02.2016 № 146 не зазначені підстави, які передбачені ч. 2 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію" для атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та підпорядкованих підрозділів, а визначено лише мету проведення такої атестації, яка передбачена в частині першій статті 57 Закону № 580-VІІІ.

Проте мета проведення атестації та підстави для її проведення не є тотожними поняттями, оскільки мета - це те, що необхідно досягнути проведенням атестування поліцейського, а підстава - це причина або достатній привід для її проведення.

Суд також звертає увагу на те, що статтею 57 Закону України "Про Національну поліцію" взагалі не передбачено проходження поліцейськими так званих планових атестацій або переатестацій, для підтвердження ними відповідності займаним посадам.

Крім того, є також підстави для визнання неправомірним призначення проведення атестації позивача протягом першого року проходження служби після призначення на посаду.

Питання, пов'язані із прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням із неї (її припиненням), урегульовані спеціальним законодавством. Тому, за загальним правилом, під час вирішення справ цієї категорії пріоритетними є норми спеціальних законів. Трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин, або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 17 лютого 2015 року у справі № 21-8а15 (номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 42946756), яка в силу ст. 244-2 КАС України є обов'язковою для судів при вирішенні аналогічних спорів.

Оскільки положеннями спеціального законодавства з питань проходження служби в поліції Законом України "Про Національну поліцію" не врегульоване питання визначення кола осіб, які не підлягають атестації, то суд з врахуванням наведеного рішення Верховного Суду України, вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин окремі положення Закону України "Про професійний розвиток працівників" від 12 січня 2012 року № 4312-VІ.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 цього Закону атестації не підлягають: працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року; вагітні жінки; особи, які здійснюють догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом, інвалідом дитинства; одинокі матері або одинокі батьки, які мають дітей віком до чотирнадцяти років; неповнолітні; особи, які працюють за сумісництвом.

Таким чином, враховуючи, що позивача з 07.11.2015 року призначено на посаду інспектора Тиврівського відділення поліції Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області, а з 18.04.2016 року ОСОБА_1 займає посаду інспектора інформаційного забезпечення ГУНП У Вінницькій області, тобто останній прослужив на посаді в поліції менше одного року, а тому він не підлягав атестації і з цих підстав.

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідачами не доведено правомірність проведення атестації відносно ОСОБА_1

Водночас, надаючи оцінку прийнятому за наслідками атестації рішенню, оформленого протоколом ОП №15.00026163.0056059 від 23.08.2016 року, суд враховує наступне.

Згідно із п. 2 розділу І (Загальні положення) Інструкції № 1465 керівники всіх рівнів зобов'язані забезпечити атестування на високому організаційному та правовому рівні з додержанням принципу відкритості (крім випадків, установлених законом) та об'єктивності в оцінці службової діяльності поліцейських, які атестуються.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ (Атестаційні комісії) цієї ж Інструкції у Національній поліції України створюються такі атестаційні комісії: атестаційні комісії органів поліції, персональний склад яких затверджується наказом керівника відповідного органу за погодженням із Національною поліцією України. До повноважень атестаційної комісії органу поліції належить проведення атестування поліцейських відповідних органів поліції.

Пунктами 3, 4 розділу ІІ (Атестаційні комісії) Інструкції № 1465 визначено, що до складу атестаційних комісій входять: в атестаційних комісіях органів поліції: голова комісії та секретар комісії визначаються керівником органу поліції за погодженням із головою Національної поліції України. У разі відсутності голови (секретаря) атестаційної комісії його обов'язки виконує член атестаційної комісії, який обраний більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії. До зазначених вище атестаційних комісій можуть бути включені працівники підрозділів кадрового забезпечення, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, практичної психології та інші працівники апарату Національної поліції України чи органу поліції, а також за згодою народні депутати України, працівники МВС, громадських, правозахисних організацій, представники проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації. Кандидати з числа народних депутатів України, працівників МВС, громадських, правозахисних організацій, проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації включаються до складу атестаційних комісій за пропозиціями, які були отримані після розміщення відповідних оголошень на офіційних сайтах МВС чи органів поліції, та за наявності їхньої згоди.

Як видно з пункту 1 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) цієї ж Інструкції організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають: 1) створення атестаційних комісій; 2) складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню; 3) визначення дати, часу і місця проведення засідання комісії; 4) розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідних органів поліції оголошень про набір до атестаційної комісії; 5) доведення до поліцейських інформації про проведення атестування, у тому числі шляхом розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції інформації про час та місце проведення атестування.

Пунктами 3, 8 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) вказаної Інструкції передбачено, що атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники. Безпосередній керівник складає атестаційний лист на підлеглого за умови спільної служби в одному підрозділі з ним не менше 3 місяців. Якщо на час складання атестаційного листа керівник не має тримісячного строку спільної служби з поліцейським, який атестується, то такий лист складається заступником керівника або прямим керівником, який має строк спільної служби понад 3 місяці. В атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується: 1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; 2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4) володіння іноземними мовами; 5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9) результати проходження підвищення кваліфікації.

За приписами п. 9 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) Інструкції № 1465 прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.

Як вбачається із матеріалів справи, на поліцейського ОСОБА_1 безпосереднім керівником 19.07.2016 року було складено атестаційний лист, у якому відображені відомості, передбачені пунктом 8 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) Інструкції № 1465, та 22.08.2016 року зроблено висновок прямого керівника про те, що позивач займаній посаді відповідає.

Пунктом 10 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) Інструкції № 1465 передбачено, що з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування. За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

За приписами пунктів 11, 12 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) Інструкції № 1465 атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування. За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Пунктами 15, 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) цієї ж Інструкції визначено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Згідно із пунктами 20, 21 цього ж розділу вказаної Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу.

Як видно з атестаційного листа на позивача, останній пройшов тестування на застосування загальних навичок набравши 15 балів та професійне тестування набравши 28 бала.

Таким чином, за наслідками професійного тестування позивач дійсно набрав кількість балів, меншу за мінімальний рівень. Відповідно до положень Інструкції результати тестування в обов'язковому порядку враховуються атестаційною комісією при прийняті рішення за наслідками атестування.

Разом із тим, беручи до уваги роз'яснення викладені у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судову практику оскарження рішень атестаційних комісій органів (закладів, установ) Національної поліції України про звільнення працівників поліції внаслідок непроходження ними атестації" від 29.09.2016 року №11, результати тестування не мають вирішального значення та мають оцінюватись разом з іншими матеріалами, що були подані до атестування.

Проте, як слідує із рішення атестаційної комісії № 13 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, оформленого протоколом ОП №15.00026163.0056059 від 23.08.2016 року, за результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення головою атестаційної комісії поставлено на голосування рішення "4 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", яке підтримано за результатами голосування: за 3, проти 1.

Підставами для прийняття такого рішення стали виявлені атестаційною комісією обставини, які, на думку відповідача 2, свідчать про низький рівень теоретичних знань та професійних якостей, неповноту виконання функціональних обов'язків.

Надаючи оцінку таким висновкам відповідача 2 суд вважає, що в їх основу фактично були взяті до уваги лише результати тестування позивача, оскільки інші обставини в оскаржуваному протоколі ОП №15.00026163.0056059 від 23.08.2016 року об'єктивно нічим не підтверджені.

Так, в атестаційному листі на позивача відображені позитивні відомості про нього (зокрема, щодо результатів службової діяльності згідно з функціональними обов'язками, його дисциплінованості, тощо) із висновком прямого керівника про відповідність займаній посаді. При цьому із матеріалів справи встановлено, що позивач за період служби зарекомендував себе дисциплінованим та принциповим у вирішенні службових завдань працівником, в роботі суворо дотримується вимог чинного законодавства, при вирішенні службових завдань не рахується з особистим часом. Наведене свідчить про відповідальне ставлення позивача до виконання своїх обов'язків.

Крім того, із змісту довідки про результати роботи ОСОБА_1 також слідує, що позивачем у період з 07.11.2015 року по 18.04.2016 року на посаді інспектора Тиврівського відділення поліції Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області було розкрито 3 кримінальних правопорушення та складено 26 адміністративних протоколів. Натомість перебуваючи на посаді інспектора управління інформаційного забезпечення ГУНП у Вінницькій області з квітня 2016 року контролює ведення обліків осіб, які скоїли правопорушення, злочини та інші неправомірні діяння вчиненні на території області.

Разом із тим в порушення вимог пунктів 8, 9, 10, 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) Інструкції № 1465, у зазначеному рішенні атестаційної комісії не вказано, з яких підстав членами атестаційної комісії не були взяті до уваги позитивні відомості, зазначені в атестаційному листі та інших матеріалах зібраних на позивача, не надано належної оцінки його професійному рівню та показникам роботи у співвідношенні із результатами тестування та не обґрунтовані причини, за яких результати тестування отримали більші переваги в порівнянні з іншими матеріалами.

Крім того, не заслуговують на увагу доводи представника відповідача 1 про те, що у позивача надто низькі показники роботи щодо розкриття кримінальних правопорушень та складання протоколів про адміністративні правопорушення, оскільки період, за який представник відповідача аналізує службову діяльність позивача стосується проходження ним служби на посаді, з якої він 18.04.2016 року був увільнений. Натомість, позивач проходив атестування перебуваючи на іншій посаді - інспектора управління інформаційного забезпечення ГУНП у Вінницькій області, а тому такі критерії якості роботи як розкриття кримінальних правопорушень за цією посадою застосовувати не є доречним. Будь-яких відомостей про те, що позивач обіймаючи останню посаду, з якої був звільнений, неналежним чином виконував свої службові обов'язки ні в матеріали справи ні на розгляд атестаційної комісії надано не було.

Усі вищенаведені обставини дають підстави для висновку, що рішення атестаційної комісії, яке оформлене протоколом ОП №15.00026163.0056059 від 23.08.2016 року прийняте без урахуванням усіх обставин у справі, тобто необґрунтовано.

Що ж до доводів відповідача 2 про те, що позивач фактично просить підмінити рішення атестаційної комісії, яка є колегіальним органом, то суд вважає їх безпідставними з огляду на таке.

Як вбачається зі змісту п. 15 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, прийняття одного із зазначених рішень дійсно є дискреційними повноваженнями атестаційної комісії, а у випадках, передбачених п. 12 розділу VI Інструкції № 1465 - апеляційної атестаційної комісії, які не можуть бути реалізовані іншими особами, у тому числі судом.

Водночас, адміністративний позов позивача не містить вимог щодо прийняття судом рішення про визнання його таким, що відповідає займаній посаді. Натомість даний позов містить вимогу про перевірку правомірності прийнятого відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, рішення.

Повноваження суду на вчинення таких дій передбачені ст.ст. 2, 6, 17, 105, 162 КАС України. Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб'єктів владних повноважень, визначені у ч. 3 ст. 2 КАС України.

Поряд із цим, суд критично оцінює посилання позивача на фальсифікацію протоколу №15.00026163.0056059 від 23.08.2016 року, зокрема наявність в ньому виправлень щодо кількості голосів, оскільки останній підписаний повноважним складом комісії у кількості 4 осіб, що в повній мірі відповідає зазначеним у протоколі результатам голосування.

Таким чином враховуючи відсутність підстав для атестування прийнятого на службу в поліцію ОСОБА_1, а також прийняття атестаційною комісією рішення, оформленого протоколом ОП №15.00026163.0056059 від 23.08.2016 року без повного та всебічного вивчення зібраних на позивача документів, аналізу повноти виконання позивачем функціональних обов'язків, показників службової діяльності, суд приходить висновку про протиправність вищезазначеного рішення.

Разом із тим визначаючись щодо вимог позивача в частині скасування висновку зазначеного в розділі IV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії)" атестаційного листа, а саме: "4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність" суд зазначає наступне.

Так, пунктами 20-21 Інструкції №1465 передбачено, що усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу.

В свою чергу п. 24 Інструкції №1465 встановлено, що за результатами атестування висновки, зазначені в протоколі атестаційної комісії, заносяться до атестаційного листа, який підписується головою та секретарем комісії та в місячний строк направляється до керівника, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції.

Із аналізу зазначених положень слідує, що рішення прийняте за результатами проведеної атестації оформлюється саме протоколом атестаційної комісії, який власне і був оскаржений позивачем. Натомість занесення відображених у ньому висновків до розділу IV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії)" атестаційного листа, на переконання суду, носить виключно інформаційних характер про прийняте комісією рішення, а тому такий запис в атестаційному листі по своїй суті не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, який може бути скасований судом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення позовної вимоги щодо скасування висновку зазначеного в розділі IV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії)" атестаційного листа, а саме: "4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", відсутні.

Що ж стосується позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Національної поліції у Вінницькій області в частині включення позивача до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, то суд вважає за необхідне зазначити, що застосування різних способів захисту порушеного права позивача повинно відбуватися з урахуванням конкретних обставин справи в кожному окремому випадку. Порушення вимог законодавства рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням.

Тобто, обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

В даному ж випадку згідно наданих в судовому засіданні пояснень представника відповідача 1 судом з'ясовано, що списки поліцейських які підлягають атестуванню керівником ГУНП У Вінницькій області не затверджувались, при цьому будь-яких доказів про зворотнє суду не надано.

З урахуванням викладеного та беручи до уваги відсутність індивідуально визначеного рішення відповідача 1, яким було включено позивача до списків осіб, які підлягають атестуванню, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Водночас визначаючись щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 12.09.2016 року №162 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, суд виходив із такого.

Так, пунктом 28 Інструкції № 1465 встановлено, що керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.

На виконання вищевказаної норми, 12.09.2016 року начальником Головного управління Національної поліції у Вінницькій області видано наказ №162 о/с про звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1, інспектора управління інформаційного забезпечення ГУ НП у Вінницькій області зі служби в поліції через службову невідповідність відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію".

Разом із тим, враховуючи, що в ході судового розгляду даної справи було встановлено протиправність рішення атестаційної комісії № 13 ГУ НП у Вінницькій області, яке оформлене протоколом №15.00026163.0056059 від 23.08.2016 року, а тому й прийнятий на підставі відображених у цьому протоколі висновків наказ начальника ГУ НП у Вінницькій області від 12.09.2016 року №162 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", також підлягає скасуванню.

Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постановах від 21.05.2014р. та від 01.07.2014р.

Отже вимога позивача про поновлення його посаді, з якої він був незаконно звільнений також підлягає до задоволення. При цьому поновленню ОСОБА_1 підлягає з 13 вересня 2016 року, оскільки день звільнення - 12 вересня 2016 року вважається останнім днем служби (п. 23 розділу 1 Порядку № 260 від 06.04.2016).

Що ж до наступної вимоги позивача про стягнення з ГУНП у Вінницькій області середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то суд зазначає, що в основу її обґрунтування покладено загальні положення трудового законодавства, зокрема ч. 2 ст. 235 КЗпП України, якою передбачено, що при винесені рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більше як один рік.

Проте, на відносини, пов'язані із проходженням позивачем служби в поліції, норми трудового законодавства можуть застосовуватися лише в тих випадках, якщо вони не врегульовані окремими правовими актами. Як випливає із роз'яснень наданих Вищим адміністративним судом України у листі №753/11/13-10 від 26.05.2010 року "Про розв'язання спорів, що виникають з відносин публічної служби" за загальним правилом пріоритетними є норми спеціальних законів, а норми положення інших законодавчих актів підлягають застосуванню лише у випадку, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних відносин.

Зазначену позицію також неодноразово висловлював Верховний Суд України в своїх рішеннях, зокрема в своїй постанові від 17 лютого 2015 року №21-8а/15 зазначив, що будь-який нормативно-правовий акт має межі своєї дії. Так, у часі він може бути обмежений періодом дії, коли має юридичну силу, у просторі - територією, на яку поширюється, за колом осіб - колом осіб, на яких поширюється.

У відповідності до ст. 94 Закону України "Про національну поліцію" поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

На виконання зазначених положень та постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", Наказом МВС України від 06.04.2016 року № 260 було затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260).

Відповідно до п. 15 Розділу І Порядку №260 при прийнятті на службу до Національної поліції грошове забезпечення поліцейським нараховується з дня призначення на посаду. У разі звільнення зі служби грошове забезпечення поліцейським виплачується по день їх звільнення зі служби в поліції включно.

Згідно з пунктом 6 Розділу ІІІ Порядку №260, поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Тобто, питання виплати поліцейським, незаконно звільненим зі служби в поліції, грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, врегульоване спеціальним нормативно-правовим актом, який непередбачає існування судового рішення про стягнення відповідних сум, позаяк обов'язок відповідача 1 здійснити нарахування та виплату грошового забезпечення у випадку поновлення особи на посаді носить імперативний характер та покладений на нього в силу закону.

Таким чином підстав застосовувати загальні положення трудового законодавства та вирішувати питання щодо стягнення на користь позивача з ГУНП у Вінницькій області середнього заробітку (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу немає, оскільки сам факт скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 від 12.09.2016р. №162о/с та поновлення його на посаді на службі в поліції є наслідком виплати йому грошового забезпечення за весь період вимушеного прогулу.

Виходячи із вищевикладеного, адміністративний позов ОСОБА_1 у цій частині задоволенню не підлягає.

Також суд не знаходить підстав для задоволенні вимоги позивача про зобов'язання відповідача 1 подати звіт про виконання судового рішення, оскільки в розумінні ст. 267 КАС України зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.

А приймаючи до уваги те, що позивачем не наведено жодних обґрунтувань щодо необхідності встановлення судового контролю за виконанням даного судового рішення (докази реальної можливості ухиляння відповідача від виконання рішення суду у цій справі, тощо), суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом покладення на відповідача обов'язку подати у місячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили, звіт про його виконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому в силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити частково.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 256 КАС України постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Беручи до уваги викладену процесуальну норму суд вважає, що постанова у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді підлягає негайному виконанню.

Враховуючи відсутність судових витрат у цій адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 256, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Атестаційної комісії №13 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, яке оформлене протоколом №15.00026163.0056059 від 23.08.2016 року, щодо невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 12.09.2016р. № 162 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції з посади інспектора управління інформаційного забезпечення Головного управління Національної поліції у Вінницькій області відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" за п.5 ч.1 ст.77 (через службову невідповідність).

Поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора управління інформаційного забезпечення Головного управління Національної поліції у Вінницькій області з 13.09.2016 року.

Допустити до негайного виконання постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора управління інформаційного забезпечення Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.

В задоволенні решти вимог адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Слободонюк Михайло Васильович