Постановление суда № 62961826, 23.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 листопада 2016 року м. Київ К/800/26481/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши матеріали касаційної скарги управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а :

Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на вказане судове рішення, яка ухвалою судді від 12 жовтня 2016 року, з врахуванням приписів статтей 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, залишалась без руху в зв'язку з несплатою судового збору із наданням тридцятиденного з моменту отримання копії даної ухвали строку для усунення зазначеного недоліку.

Копія вказаної ухвали відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримана Управлінням 17 жовтня 2016 року, проте, у встановлений судом строк відповідач недолік касаційної скарги не усунув, судовий збір не сплатив, натомість надіслав клопотання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на те, що бюджетом Пенсійного фонду України на 2016 рік кошти на сплату судового збору не були передбачені, а використання коштів фонду не за призначенням забороняється.

Згідно із частиною першою статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Втім, наведені Управлінням причини неможливості сплати судового збору (обмежене фінансування бюджетної установи), не є тією підставою, за якої можливо застосувати приписи частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України й відстрочити відповідачу сплату судового збору, що виключає можливість задоволення такого клопотання та, відповідно до частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для повернення касаційної скарги.

За змістом частини 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.

При цьому, повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ч.3 ст.108, ч.3 та ч.6 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Відмовити в задоволенні клопотання управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С.