№ 629200, 17.04.2007, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

17.04.07 Справа№ 3/101-10/80

За позовом: Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Львів

До відповідача: Приватного підприємства „Люмар”, м. Львів

Про: стягнення 4 120,00 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Бондарень М.А.- представник

Від відповідача: Гудак А.В.- представник

  Суддя Довга О.І.

при секретарі Скремета О.О.

Суть спору:

Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Львів звернулося до господарського суду з позовом до Приватного підприємства „Люмар”, м. Львів про стягнення 4 120,00 грн.

Ухвалою суду від 26.02.2007 р. відкрито провадження у справі ісправу призначено до попереднього розгляду в судовому засіданні на 17.04.2007 р.

17.04.2007 р. представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, подав письмові пояснення по суті позову, проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у письмових поясненнях.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне.

22.02.07 р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 4 120 грн. 00 коп. заборгованості за нестворені робочі місця для інвалідів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.19 ЗУ „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”. Відповідно до вказаного закону ПП „Люмар” встановлено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 1 робочого місця.

Відповідно до Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів, поданим Відповідачем Львівському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність працюючих інвалідів у звітному році (2005 р.) становила 0 чоловік.

Враховуючи наведене, позивач в порядку ст.ст. 19,20 ЗУ „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 4 120 грн. 00 коп. адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів.

 Відповідач відповідно до поданих письмових пояснень від 02.04.07 р. №7 проти позовних вимог заперечує з тих підстав, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що зазначені в ст. 18 „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, а саме на Міністерство праці України, Міністерство соціального захисту населення України, місцеві ради, громадські організації інвалідів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані сторонами докази у справі, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача підставними і підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч.10 ст. 19 ЗУ „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 20 вказаного Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньоблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним.

Отже, Законом чітко визначено відповідальність керівників підприємств, установ, організацій у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Відповідачем вказана норма Закону порушена, доказів, що спростовують позовні вимоги відповідачем суду не подано.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є підставними, підтвердженими поданими суду доказами і такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності до п.3 ч.3 Розділу VII КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, розмір судового збору щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів становить один відсоток від розміру таких вимог.

 Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судові витрати по справі сіл покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 19, 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163, Розділом VII КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Люмар”, м. Львів, вул. Чигиринська, 3/42 (р/р 260005907 в ЗАТ АКБ „Львів”, МФО-325268, код ЄДРПОУ- 32262260) на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Львів, пл. Маланюка,6 (р/р 31216230600002 в УДК у Львівській області, МФО- 825014, код ЄДРПОУ -23949066) 4 120 грн. 00 коп. заборгованості.

3. Стягнути з Приватного підприємства „Люмар”, м. Львів, вул. Чигиринська, 3/42 (р/р 260005907 в ЗАТ АКБ „Львів”, МФО-325268, код ЄДРПОУ- 32262260) в дохід державного бюджету 41 грн. 20 коп. судового збору.

4. Виконавчі листи видати після набрання постановою законної сили.

Постанова набирає законної сили у відповідності із ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Суддя