Постановление суда № 62892902, 15.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 року м. Київ

колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого Болотова Є.В.,

суддів: Білич І.М., Поліщук Н.В., при секретарі Горбачовій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 вересня 2016 року, -

встановила:

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 22 вересня 2016 року названий позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини заробітку з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно починаючи від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дружини у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) до досягнення сином ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 трьох років.

Проведено розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та процесуального права.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги підтримала.

Представник ОСОБА_1 проти апеляційної скарги заперечив.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що аліменти на дітей в розмірі 1/3 частини заробітку та аліменти на утримання дружини в розмірі 1/6 частини з усіх видів доходу відповідача, будуть відповідати потребам дітей та дружини і можливостям відповідача.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та ґрунтуються на доказах, яким дана правильна оцінка.

З матеріалів справи вбачається, що 15 жовтня 2010 року між сторонами укладено шлюб. (а.с.8).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народився ОСОБА_3.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року народився ОСОБА_4.

ОСОБА_1 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що вони з відповідачем з січня 2016 року не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних відносин, мають окремий бюджет, двоє неповнолітніх дітей проживають разом з нею і саме вона піклується про них і займається вихованням. Відповідач добровільно надає допомогу на утримання дітей, але в розмірі, який визначає особисто, не враховуючи потреби дітей.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

При визначенні розміру аліментів на утримання дітей та дружини, суд врахував, що відповідач має постійну роботу, стабільний заробіток, та дійшов обґрунтованого висновку про стягнення аліментів на утримання дітей в розмірі 1/3 частини його заробітку починаючи з дня пред'явлення позову і до повноліття старшої за віком дитини та стягнення аліментів на утримання дружини у розмірі 1/6 частини його заробітку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною ОСОБА_4 трьох років.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач надає матеріальну допомогу на дружину та дітей в достатньому обсязі, колегія суддів відхиляє, оскільки така допомога носить нерегулярний характер, надання допомоги в повному обсязі не підтверджено належними та переконливими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду від 22 вересня 2016 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання неюзаконної сили.

Головуючий Є.В. Болотов

Судді: І.М. Білич

Н.В. Поліщук