Постановление суда № 62879011, 21.11.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"21" листопада 2016 р.

№ 916/3476/15

Суддя господарського суду Одеської області Волков Р. В., отримавши зареєстровану 17.11.2016 р. за вхід. № 3335/16

зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „САНАФАРМ”;

До відповідачів: 1) Публічного акціонерного товариства „Банк „Київська Русь”, 2) Приватного акціонерного товариства „Альба Україна” ,

про визнання недійсним договору купівлі – продажу та додаткової угоди до договору купівлі – продажу.

встановив:

Публічне акціонерне товариство „Банк „Київська Русь” звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „САНАФАРМ” про стягнення заборгованості у сумі 1077819,58грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.08.2016р. прийнято позовну заяву та порушено провадження по справі 916/3476/15.

17.11.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю „САНАФАРМ” звернулось до господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою (зареєстрована за вх. ГСОО № 3335/16) до відповідачів: 1) Публічного акціонерного товариства „Банк „Київська Русь”, 2) Приватного акціонерного товариства „Альба Україна” про визнання недійсним договору купівлі – продажу та додаткової угоди до договору купівлі – продажу.

Відповідно до ст.60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Згідно із п.3 ч.1 ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Згідно із до ч.1 ст. 4 Закону України „Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 2 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір” передбачено, що ставка судового збору за подачу позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, а саме 1378,00 грн.

Відповідно до п.2.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” якщо в позовній заяві об’єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов’язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

В підтвердження сплати судового збору Одеською міською радою не надано жодних доказів, що підтверджується переліком додатків до позовної заяви.

В позовній заяві просить відстрочити строк сплати судового збору до винесення судового рішення, мотивуючи своє клопотання тим, що майновий стан Товариства з обмеженою відповідальністю „САНАФАРМ” не дозволяє спалити судовий збір.

В задоволенні цього клопотання господарський суд відмовляє, враховуючи наступне.

Частиною 2 ст.44 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За правилами ч.1 ст.8 Закону України „Про судовий збір” від 08.07.2011 р. № 3674-VI (зі змінами), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до абз.1,2 п.3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” від 21.02.2013 р. № 7 єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст.8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Згідно з приписами ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши зміст наведених норм процесуального права, їх тлумачення судом касаційної інстанції та текст заяви про відстрочку сплати судового збору, господарський суд відзначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю „САНАФАРМ” не надано доказів, щодо існування скрутного матеріального становища.

Приймаючи до уваги вищевикладене, зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „САНАФАРМ” з доданими до неї матеріалами підлягають поверненню без розгляду за правилами п.4 ч.1 ст.63 ГПК України.

При цьому згідно із ч.3 ст.63 ГПК України повернення зустрічної позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення у майбутньому.

Керуючись п.3 ч.1 ст.57, п.4 ч.1 ст.63, ст.86 ГПК України,

Ухвалив:

1. Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „САНАФАРМ” (зареєстрована за вхід. № 3335/16 від 17.11.2016 р.) з доданими до неї документами повернути без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку у 5-денний термін після її винесення.

Додаток: позовна заява на 1 (одному) аркуші з додатками до неї на 4 (чотири) аркушах

Суддя Р.В. Волков