Постановление суда № 62854017, 15.11.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 355/885/16-ц Головуючий у І інстанції Литвиненко О. Л.Провадження № 22-ц/780/5518/16 Доповідач у 2 інстанції Лівінський С. В.Категорія 47 15.11.2016

УХВАЛА

Іменем України

15 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді Лівінського С. В.

суддів: Мельника Я.С.

Олійника В.І.

за участю секретаря судового засідання Спеней І.С.,

розглянувши справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Баришівського районного суду Київської області від 30 серпня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом.

Мотивував його тим, що рішенням Баришівського районного суду Київської області від 23.12.2008 з нього щомісячно стягується на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Оскільки на даний час він перебуває у шлюбі та має другу дитину ОСОБА_5, 2013 року народження, а його дружина позивача ОСОБА_6 перебуває у відпустці по догляду за малолітньою дитиною та потребує також його утримання, за існуючого розміру аліментів, вважав, що позбавлений права на відповідні умови існування та утримання родини, тому просив суд зменшити розмір аліментів до розмірі 1/8 частини всіх видів його доходів щомісячно.

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 30 серпня 2016 року в задоволені позову відмовлено.

ОСОБА_3 з рішенням суду не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення районного суду та постановити нове рішення про задоволення його позовних вимог.

Відповідач рішення суду не оскаржила і у своїх запереченнях на апеляційну скаргу просила залишити його без змін.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Баришівського районного суду Київської області від 23 грудня 2008 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи із 05 грудня 2008 року , але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

23 грудня 2008 року на підставі вказаного рішення суду Баришівським районним судом Київської області видано виконавчий лист № 2-1077/2008 з примусового виконання наведеного рішення суду.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що розмір аліментів, які стягуються з позивача на користь відповідачки на утримання сина ОСОБА_5 на підставі рішення Баришівського районного суду Київської області від 23 грудня 2008 року, не є значним, та таким, що ставить в тяжке матеріальне становище позивача, а обставини, наведені ним на підставу зменшення розміру аліментів, не свідчать про необхідність зміни їх розміру в сторону зменшення.

Колегія суддів погоджується з цими висновками районного суду, оскільки вони ґрунтується на нормах чинного законодавства України та відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до положень ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. ст. 57, 212 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відео записів, висновків експертів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Не зважаючи на доводи апеляційної скарги, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази та правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон який їх регулює, а також дійшов обґрунтованого висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову.

Належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, що давали б суду законні підстави для зменшення розміру аліментів, позивачем, не зважаючи на його доводи, у передбаченому ст. ст. 10, 60 ЦПК України порядку суду не надано.

Сам по собі факт одруження позивача, народження дитини в новому шлюбі, наявність наміру на удочеріння дитини дружини позивача ОСОБА_8 не є підставами в розумінні статті 192 СК України для зменшення, як це стверджує апелянт, розміру аліментів. З матеріалів справи вбачається, що з усіх видів доходу позивача стягуються аліменти, які на даний час не перевищує 50% його доходу. Отже наведені в апеляційній скарзі підстави не позбавляють позивача обов'язку в утриманні дитини ОСОБА_5 та не дають підстав для зміни розміру аліментів у сторону їх зменшення.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Тому, керуючись ч. 3 ст. 209, ст. ст. 218, 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ст. ст. 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Баришівського районного суду Київської області від 30 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів із дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя С.В. Лівінський

судді: Я.С. Мельник

В.І. Олійник