Постановление суда № 62847848, 21.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 366/2730/16-а

Суддя-доповідач Губська Л.В.

У Х В А Л А

21 листопада 2016 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Губська Л.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області на постанову Іванківського районного суду Київської області від 27 вересня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Іванківського районного суду Київської області від 27 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам ст.187 КАС України, а саме, до апеляційної скарги не додано документ про сплату апелянтом судового збору за подачу ним апеляційної скарги.

Апелянту надавався строк для усунення вказаних недоліків протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Відповідно до наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року апелянт отримав 08 листопада 2016 року.

Строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплинув 14.11.2016 року.

На виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року апелянтом подано клопотання, в якому він просить звільнити від сплати судового збору.

Разом з тим, як зазначено в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року №484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015р., зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Отже, невнесення відповідних змін до бюджету не є підставою для звільнення від сплати обов'язкових платежів, зокрема судового збору.

Тобто, на погляд суду, відсутні достатні правові підстави для звільнення апелянта від сплати судового збору.

Доводи апелянта стосовно звільнення судом позивача від сплати судового збору при поданні позову, що, на погляд останнього звільняє і його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги є хибними з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються в таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 розмір мінімальної заробітної плати, фізичною особою - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати; за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Так, як вбачається з диспозиції ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" для розрахунку суми судового збору, що повинен бути сплачений за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, використовується ставка судового збору «що підлягала сплаті», а не «що була сплачена» як помилково вважає позивач.

При зверненні до суду першої інстанції підлягав сплаті судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Отже, за подання апеляційної скарги судовий збір має бути сплачено в розмірі - 606,32 грн.

Таким чином, оскільки, апелянтом вказівки суду апеляційної інстанції, викладені в ухвалі від 02 листопада 2016 року, виконані не були, апеляційну скаргу слід вважати неподаною та повернути апелянту.

Відповідно до ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 КАС України, застосовуються правила ст. 108 КАС України.

Крім того, слід зазначити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного її подання, у разі усунення обставин, що стали перешкодою для відкриття апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 108, 187, 189, 206, 212, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області - відмовити.

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області на постанову Іванківського районного суду Київської області від 27 вересня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - вважати неподаною та повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя: Л.В. Губська