Постановление суда № 62826612, 21.11.2016, Броварський міськрайонний суд Київської області

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/6416/16-ц провадження № 2/361/3473/16

21.11.2016

У Х В А Л А

«21» листопада 2016 року м.Бровари Київської області

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Василишин В.О., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту як розпорядження на випадок смерті, що є одностороннім правочином,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області із зазначеним вище позовом до ОСОБА_2

У позовній заяві ОСОБА_1 просить суд: «визнати заповіт як розпорядження на випадок смерті, складений ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 й ОСОБА_2, посвідчений 27 жовтня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5Л.».

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом заповіту ОСОБА_3 є квартира АДРЕСА_1.

Перевіривши матеріали за позовом, приходжу до наступного.

Відповідно до статті 1233 Цивільного кодексу України заповіт є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Заповіт є правочином, тому на нього поширюються загальні положення про правочини, якщо у книзі шостій ЦК немає відповідного правила (пункт 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7).

Пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року № 9 визначено, що позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна та застосування наслідків недійсності предявляються відповідно до частини першої статті 114 ЦПК України за місцезнаходженням майна або основної його частини. Кваліфікація обєктів як нерухомого майна здійснюється відповідно до статей 181, 190 та 191 ЦК. При цьому за місцезнаходженням нерухомого майна повинні предявлятися також позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна, яке буде створено в майбутньому.

Згідно із статтею 114 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) позови, що виникають з приводу нерухомого майна, предявляються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Враховуючи те, що спір між позивачем ОСОБА_1 й відповідачем ОСОБА_2 виник з приводу нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1, то ця позовна заява не підсудна Броварському міськрайонному суду Київської області й підлягає поверненню позивачу для подання до належного суду відповідно до вимог статті 114 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 114, 121 ЦПК України

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту як розпорядження на випадок смерті, що є одностороннім правочином повернути позивачу для подання до належного суду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.О.Василишин