Постановление суда № 62701939, 09.11.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №334/2569/16 Головуючий у 1 інстанції Мусієнко Н.М.

Провадження № 22-ц/778/4285/16 Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого Дзярука М.П.,

Суддів: Крилової О.В.

ОСОБА_2,

за участі секретаря: Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Укрсиббанк» про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 червня 2016 року позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, та відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

У пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Судом порушені як норми процесуального закону, так і гарантії, передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка передбачає право на справедливий судовий розгляд, на справедливі судові процедури.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_3 без розгляду на підставі ст. 207 ЦПК України, суд першої інстанції в мотивувальній частині ухвали зазначив, що позивач повторно не зявився у судове засідання, призначене на 23.06.2016 року, причини неявки суду не повідомила, заяви про слухання справи за його відсутністю до суду не надходило.

Однак, з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки він не відповідає обставинам справи та нормам процесуального права.

Статтею 169 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі.

Статтею 207 ЦПК України визначений вичерпний перелік підстав залишення позову без розгляду. Відповідно п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не зявився у судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

В силу ч.3 ст.169, п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка позивача незалежно від причин неявки і лише за умови, що від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. В матеріалах справи такі дані відсутні.

За таких обставин, суд першої інстанції не мав підстав для залишення позову без розгляду в порядку п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України.

Таким чином, ухвалу суду не можна визнати законною та обґрунтованою, тому відповідно ст. 311 ЦПК України ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303,307,311,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 червня 2016 року у цій справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення,оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді