Постановление суда № 62583005, 27.10.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 337/6670/15-ц Головуючий у 1-й інстанції: Бредун Д.С.

Провадження № 22-ц/778/3870/16 Суддя-доповідач: Савченко О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.

суддів: Кочеткової І.В., Маловічко С.В.

при секретарі: Бурак А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: територіальна громада Запорізької міської ради, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Буцикіна Лілія Олексіївна, про визнання недійсним договору довічного утримання, визнання недійсною та скасування реєстрації права власності на квартиру,-

ВСТАНОВИЛА :

У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи: територіальна громада Запорізької міської ради, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Буцикіна Л.О., про визнання недійсним договору довічного утримання, визнання недійсною та скасування реєстрації права власності на квартиру

В обґрунтування позову зазначав, що рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 лютого 2015 року він був вселений у квартиру АДРЕСА_1.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 30 квітня 2015 року ОСОБА_8 та ОСОБА_7 виселено з вищезазначеної квартири.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 13 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 18 листопада 2015 року, виселено відповідача ОСОБА_3 зі спірної квартири.

Під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 13 жовтня 2015 року позивачу стало відомо, що16 лютого 2015 року між відповідачами були укладені договори довічного утримання, хоча ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 23.07.2012 року було накладено арешт на спірну квартиру та заборонено вчиняти будь-які дії по її відчуженню.

Таким чином, договори довічного утримання від 16.02.2015 року, укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 та ОСОБА_7, мають бути визнані недійсними.

Посилаючись на вказані обставини, просив суд визнати недійсним договір довічного утримання (догляду), укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_8; визнати недійсним договір довічного утримання (догляду), укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_7; визнати недійсною та скасувати реєстрацію права власності на спірну квартиру; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14 липня 2016 року позовна заява залишена без розгляду

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасника процесу, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції і обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Згідно п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з"явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Вимоги про необхідність врахування поважності причин повторної неявки позивача вказана норма не містить.

Виходячи з системного з"язку положення п.3 ч.1 ст. 169 ЦПК України, згідно якого суд відкладає розгляд справи лише в разі першої неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача без поважних причин, та п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України, при повторній неявці належним чином повідомленого позивача, від якого не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд виходив з того, що позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_9 двічі (14.06.2016 року та 14.07.2016 року) в судове засідання не з"явилися, про день слухання справи були повідомлений належним чином, враховуючи, що відповідно до ч.5 ст. 76 ЦПК України вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі, письмових заяв про розгляд справи за їх відсутності суду не направляли.

За положеннями ч.2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Як вбачається з матеріалів справи, в судове засідання, призначене на 14.06.2016 року, сторони, які подали пиьмові клопотання про відкладання справи у зв»язку із неможливістю їх явки(а.с.88,89), не з"явились, фіксування процесу не здійснювалось(а.с.90).

Наступне засідання було призначено на 14.07.2016 року, про що сторони були повідомлені належним чином (а.с.91-92), однак в судове засідання позивач та його представник не з"явилися.

Оскільки неявка позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_9, в судове засідання 14.07.2016 року являлась повторною, за вказаних обставин постановлення судом ухвали про залишення поданої ним позовної заяви без розгляду відповідало вимогам процесуального законодавства.

Посилання в апеляційній скарзі на порушення судом вимог процесуального законодавства, а саме, що хоча позивач та його представник і не повідомили завчасно про причини неявки у призначене на 14.07.2016 року судове засідання, однак не з»явилися через поважні причини, є безпідставними, враховуючи, що згідно з вимогами ЦПК України суд не повинен з"ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання.

Наведені в апеляційній скарзі мотиви неявки позивача та його представника в призначені засідання не можуть бути підставами для скасування ухвали суду про залишення заяви без розгляду, оскільки при її постановленні суд діяв відповідно до вимог закону, з дотриманням принципу диспозитивності цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 317ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14 липня 2016 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: