Решение № 62575211, 03.11.2016, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2016 року Справа № 923/2110/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., при секретарі Гапоновій К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Магнум", м. Київ

до публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Берислав", смт. Архангельське Високопівльського району Херсонської області

про стягнення 4167,01 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - представник ОСОБА_1, довіреність №29 від 29.08.2016р.;

від відповідача - представник ОСОБА_2, довіреність №240 від 04.10.2016р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Магнум" звернулось до суду з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Берислав" 1906,34 грн. основного боргу, 78,66 грн. 3% річних, 1058,79 грн. втрат від інфляції та 1123,22 грн. пені.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору №8 від 07.04.2014р., на положення ст.ст. 525, 526, 549,625, 837, 853, 882 ЦК України та положення ст. 193ГК України.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 10.03.2016 року (суддя В.П. Ярошенко), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.04.2016р., позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Берислав" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Магнум" 1906,34 грн. основного боргу, 78,66 грн. 3% річних, 1058,79 грн. втрат від інфляції та 889,69 грн. витрат зі сплати судового збору. В решті позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.08.2016р. скасовано рішення господарського суду Херсонської області від 10.03.2016р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.04.2016р., а справу № 923/2110/15 передано на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

Згідно постанови Вищого господарського суду України від 30.08.2016р. колегія суддів касаційної інстанції дійшла до наступного висновку: "Під час розгляду даної справи судами вірно встановлено, що у відповідності із наведеними нормами чинного законодавства, між сторонами склались правовідносини щодо виконання робіт, про що 07.04.2014 було укладено відповідний Договір на виконання комплексу робіт по розробці корисних копалин, який є підставою для виникнення у сторін господарських зобовязань відповідно до ст.ст.173, 174 ГК України (ст.ст.11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст.629 ЦК України є обовязковим для виконання його сторонами.

Отже, до предмету доказування входили обставини, які мали достеменно засвідчувати, що роботи виконані саме на виконання Договору.

Розглянувши спір, суди зазначених вимог законів не врахували та усупереч вимогам ст.ст43, 43 ГПК України, не встановили обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, зокрема, не дослідили зміст п.4.1. Договору щодо найменування робіт, які мають бути виконані в комплексі робіт по видобутку, переробці і сортуванню вапняку до фракції 25 120 мм; не дали оцінки змісту п.3.2.1. Договору щодо того, що виконавець зобовязався виконувати роботи в обємах місячних графіків відвантаження, наданих замовником, а не заявок, виконання робіт за якими Договором не передбачено.

Також в порушення принципу рівності сторін в доступі до справедливого суду та в порушення ст. 43 ГПК України, судами не дано оцінки доводам, викладеним відповідачем у відзиві на позов і в апеляційній скарзі стосовно того, що: - транспортування на склад залізничної станції, як і завантаження у вагони, тимчасово не використовуваних корисних копалин, які не є вапняком фракції 25-120мм, а по суті є відходом, який отримують при сортуванні вапняку, не передбачено умовами Договору; - умовами Договору не передбачено виконання комплексу робіт на підставі Заявок, листів чи інших документів або усних заявок, відмінних від графіку; - ОСОБА_3 виконаних робіт (а.с.27) не відповідає вимогам ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні, є одностороннім, з його змісту не можливо встановити ні виконавця робіт, ні їх склад та обсяг, ані місце проведення таких робіт, в акті відсутні посилання на Договір; - ОСОБА_3 здачі-прийняття робіт №0000017 від 26.05.2014 (а.с.58) повертався позивачу без підписання зі сторони відповідача у звязку з тим, що роботи вказані в цьому акті не відносяться до предмету Договору та не відповідають умовам останнього.".

Відповідно до ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Відповідно до розпорядження керівника апарату господарського суду Херсонської області №153 від 15.09.2016р. "Щодо призначення автоматичного розподілу справ", призначено повторний автоматичний розподіл справи, за наслідками якого справа № 923/2110/15 передана на розгляд судді Нікітенка С.В.

Ухвалою суду від 19.09.2016р. справу № 923/2110/15 прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 11.10.2016р.

10 жовтня 2016 року на електрону адресу суду від позивача у справі надійшли письмові пояснення по справі, в яких позивач просить задовольнити позовні вимоги. Дані пояснення суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

11 жовтня 2016 року позивач у справі через канцелярію суду подав письмові пояснення по справі, в яких просить задовольнити позовні вимоги. Дані пояснення з додатком суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

11 жовтня 2016 року відповідач у справі через канцелярію суду подав додаткові письмові пояснення до відзиву на позовну заяву, в яких просить повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Дані пояснення суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 11.10.2016р. суд оголосив перерву в засіданні до 12 год. 00 хв. 03.11.2016р.

03 листопада 2016 року позивач у справі через канцелярію суду подав письмові пояснення по справі від 14.10.2016р. та від 27.10.2016р. Дані пояснення суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 03.11.2016р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та письмових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні 03.11.2016р. позовні вимоги не визнав та у задоволенні позову просив відмовити, надавши аналогічні пояснення, які містяться у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях до відзиву на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 07 квітня 2014 року між публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Берислав" (надалі - відповідач або замовник) і товариством з обмеженою відповідальністю "Магнум" (надалі - позивач або виконавець) був укладений договір № 8 на виконання комплексу робіт по розробці корисних копалин (надалі - договір), відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає виконавцю, а виконавець бере на себе зобов'язання щодо виконання комплексу робіт по видобутку вапняку Старосільського родовища Архангельської ділянки Херсонської області, згідно "Плану гірничих робіт на 2014 рік" (а.с.11-22).

Зазначений комплекс робіт (зокрема, добування вапняку, його сортування, транспортування на залізничну станцію Блакитна Одеської області, завантаження вапняку у вагони і т. д.) згідно із п.п. 1.1.1 - 1.1.9 договору.

Відповідно до п. 6.1 договору, він вступає в силу з 07.04.2014р. і діє до 30.12.2014р. Договір може бути пролонгований за домовленістю сторін шляхом підписання відповідної додаткової угоди.

Пунктом 3.3.3 договору передбачено, що виконавець зобовязується прийняти виконані роботи за ОСОБА_3 виконаних робіт. У разі відсутності зауважень до якості виконаних робіт замовник зобовязаний підписати ОСОБА_3 на протязі трьох робочих днів.

Розділом 4 договору передбачена Ціна та порядок розрахунків. Так, відповідно до п. 4.8. - оплата виконаних робіт здійснюється шляхом прямого перерахування грошових коштів відповідачем на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 10 банківських днів з моменту підписання відповідного акту виконаних робіт.

Згідно з п. 5.1, 5.2, 5.3 договору здача і приймання виконаних робіт здійснюється шляхом надання позивачем відповідачу відповідних актів.

Відповідно до п. 5.4 договору відповідач розглядає та підписує акти протягом 3 робочих днів. У разі відмови від підписання відповідач повинен надати письмову відповідь від підписання не пізніше 3 календарних днів після спливу терміну передбаченого цим пунктом на розгляд такого акту.

За неналежне виконання або порушення умов договору замовник і виконавець несуть відповідальність згідно діючого законодавства України, порушенням зобов'язань є його невиконання, або неналежне виконання, тобто порушенням умов визначеннях змістом зобов'язання (п.7.1).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що 26.05.2014р. ПАТ "АрселорМіттал Берислав" в особі провідного інженеру публічного товариства ОСОБА_4, звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю "Магнум" з заявкою № 6 на перевозу та загрузку ВНПИ. Також заявником зазначено, що оплату згідно договору № 8 гарантуємо. (а.с. 26).

В подальшому, провідним інженером публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Берислав" ОСОБА_4 було складено власноруч та підписано ОСОБА_3 виконаних робіт, відповідно до якого зазначено, що роботи згідно заявки № 6 від 26.05.2014 року виконані. (а.с.27).

26 травня 2014 року сторонами була підписана та скріплена печатками товарно-транспортна накладна серії 02ААТ № 344030, з якої вбачається загальний обєм (90т.) перевезеної виконавцем продукції (а.с.28).

11 лютого 2015 року ТОВ "Магнум" звернулося до ПАТ "АрселорМіттал Берислав" з претензією № 4, згідно з якою просило невідкладно перерахувати на рахунок ТОВ "Магнум" - 1906,34 грн. заборгованості згідно рахунку від 26.05.2014р. № МА-0000021. (а.с.30). Дана претензія отримана відповідачем поштою 19.02.2015 року, про що свідчить відповідне поштове повідомлення (а.с.31).

Однак, дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення ТОВ "Магнум" до суду з відповідним позовом.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Магнум" не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положеннями ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права і інтересу.Відповідно до приписів п.3 ч.1 ст. 174 Господарського кодексу України, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, виникають господарські зобов'язання.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Так, з умов п.1.1. договору слідує, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає виконавцю, а виконавець бере на себе зобов'язання щодо виконання комплексу робіт по видобутку вапняку Старосільського родовища Архангельської ділянки, Херсонської області, згідно "Плану розвитку гірничих робіт на 2014 рік", а саме:

- Виконавець добуває вапняк в Архангельському кар'єрі та подрібнює його до фракції 25- 120 мм механічним способом (п. 1.1.1. договору);

- Виконавець сортує роздрібнений вапняк з метою здобуття в готовому продукті фракції 25- 120 мм вмісту фракції менш 25 мм не більше 25% (п. 1.1.2. договору);

- Виконавець транспортує подрібнений вапняк фракції 25 - 120 мм автосамоскидами на залізничну станцію Блакитна Одеської залізниці (п. 1.1.3. договору);

- Виконавець завантажує вапняк у залізничні вагони на станції Блакитна Одеської залізниці, згідно технічних умов на навантаження сипучих вантажів. "Місцевих технічних умов №4Н-ОД/2012 підготовки рухомого складу та навантаження вапняково-щебеневої продукції в на піввагони на під'їзній колії ПАТ "АрселорМіттал Берислав", "Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії ПАТ "АрселорМіттал Берислав", "План розвитку гірничих робіт на 2014 рік" та місячного графіку відвантаження наданого замовником (п.1.1.4. договору);

- Виконавець виконує екскавацію прошарку глин (завтовшки 30 - 50 см), відсортовування глинистих включень і утилізацію їх в кар'єрі підстилаючим шаром для подальшої рекультивації (п.1.1.5. договору).

Також відповідно до п.1.1.7. договору, виконавець здійснює вказаний комплекс робіт згідно з графіком, що розробляється та узгоджується сторонами щомісячно, відповідно до "Плану розвитку гірничих робіт на 2014 рік".

Отже, за умовами договору не передбачено транспортування на склад залізничної станції, як і завантаження у вагони, вапняку фракції 0-25, ТНКК (тимчасово не використовуваних корисних копалин).

Також умовами договору і не передбачено можливість (право, обов'язок) виконання виконавцем комплексу робіт на підставі Заявок, листів чи інших документів або усних вказівок, відмінних від графіку.

Суд звертає увагу, що графіком на травень 2014 року не було передбачено проведення 26 травня 2014 року позивачем робіт по завантаженню в самоскиди, транспортуванню до залізничної станції Блакитна та навантаженню до залізничних вагонів 69 тон ТНКК, а також робіт по завантаженню в самоскиди та транспортуванню до залізничної станції Блакитна - 21 тони ТНКК.

Щодо посилань позивача на Заявку №6 від 26.05.2014р., то в ній йдеться про гарантування оплати, проте, одноосібне право гарантувати оплату за надані послуги/виконані роботи. Однак право розпоряджатися фінансово-матеріальними ресурсами відповідача є тільки у Генерального директора підприємства (п.8.4 Статуту відповідача). Позивачем також і не надана довіреність на уповноваження ОСОБА_5 здійснення вказаних дій.

Щодо тверджень позивача, що виконання вказаних робіт здійснювалось саме на виконання умов договору, що підтверджується ОСОБА_3 виконаних робіт №1 від 26.05.2014р., надісланим на ім'я технічного директора ТОВ "Магнум" ОСОБА_3 та підписаним головним інженером ПАТ "АрселорМіттал Берислав" ОСОБА_5, то суд зазначає наступне

Так, згідно п.5.4 договору, ОСОБА_3 виконаних робіт підписуються замовником. У преамбулі договору особою, що представляє замовника, тобто ПАТ "АрселорМіттал Берислав", є генеральний директор, що діє відповідно до Статуту. Право підписувати ОСОБА_3 виконаних робіт провідному інженерові з підготовки виробництва ПАТ "АрселорМіттал Берислав" ОСОБА_5 генеральним директором ПАТ "АрселорМіттал Берислав" не делегувалися/передавалася, довіреність на право здійснення такої дії відсутня.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Проте, Акт виконаних робіт №1 від 26.05.2014р. не містить жодного обов'язкового реквізиту, визначеного ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Він є одностороннім, з його змісту не можливо встановити, а ні виконавця робіт, а ні їх склад та обсяг, ані місце проведення таких робіт. Більше того, в даному документі відсутні будь-які посилання на укладений між сторонами договір.

Також безпідставними є посилання позивача на п.4.1. та п.5.1. договору, оскільки відповідно до п.4.1. договору виконавець виконує комплекс робіт по видобутку, переробці і сортуванню вапняку до фракції 25 - 120 мм в Архангельському кар'єрі Старосільського родовища, по формулі розрахунків вказаній в п. 4.5. договору.

Однак, у Заявці та Акті №1 йде мова про перевезення на залізничну станцію і навантаженні в залізничний вагон ТНКК (тимчасово не використовуваних корисних копалин), а не вапняку фракції 25-120 мм. ТНКК отримують при сортуванні (пересіві дробленої гірської маси) вапняку, в результаті отримують вапняк фракції 25-120 мм - готова продукція, придатна для відвантаження споживачеві, і ТНКК - дрібна фракція, менше 20 мм, яка фактично є відходом.

Отже, умовами договору не передбачено перевезення ТНКК, а тому застосування в даному випадку тарифної сітки згідно умов п.4.1. договору є безпідставним.

Таким чином, наявні у справі докази свідчать, що 26.05.2014р. позивачем була виконана робота зовсім за іншим договором, ніж за тим, на який позивач посилається в обґрунтування своїх вимог.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не надано суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що позивач 26.05.2014р. саме на виконання умов договору № 8 від 07.04.2014р. виконав роботи на загальну суму 1906,34 грн.

Посилання позивача в обґрунтування вимог на норми ст. 882 ЦК України, судом не враховується, адже дана стаття регулює правовідносини щодо будівельного підряду.

Проаналізувавши позовні вимоги з документальними доказами наданими в їх обґрунтування, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення суми основного боргу за обраним способом захисту та заявленим предметом задоволенню не підлягає. У позові відмовлено за ознакою не доведення позивачем зазначених ним підстав вимог, змісту позову.

Також суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми 3% річних у розмірі 78,66 грн., суми втрат від інфляції у розмірі 1058,79 грн. та суми пені у розмір 1123,22 грн., оскільки дані вимоги є похідними від вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1906,34 грн. у задоволенні якої суд відмовив.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги документально не підтверджені, а отже такі, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то з позивача на користь відповідача підлягають стягненню понесені відповідачем судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1339,80 грн. (т.1 а.с. 190), а також 1461,60 грн. судового збору за подання касаційної скарги (т.2 а.с. 12).

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представників сторін про дату складення повного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Магнум" (03680, м. Київ вул. Качалова 5-Б, код ЄДРПОУ - 32047909) на користь публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Берислав" (74022, Херсонська область, Високопільський район селище міського типу Архангельське, вул. Суворова, 45, код ЄДРПОУ - 00291747) судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1339,80 грн. та 1461,60 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.11.2016р.

Суддя С.В. Нікітенко