Постановление суда № 62561113, 02.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

02 листопада 2016 року м. Київ К/800/29191/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги Управління патрульної поліції м. Полтава на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 17 травня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції м. Полтава про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції м. Полтави та просив скасувати постанову серії ПС2 №669336 від 15.03.2016 року про накладення на нього адміністративного стягнення в сумі 255 грн. за ч.1 ст.122 КУпАП.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 17 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року позов ОСОБА_1 було задоволено. Постанову серії ПС2 №669336 від 15.03.2016 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в сумі 255 грн. за ч.1 ст.122 КУпАП - скасовано.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з наступного.

15.03.2016 інспектором патрульної поліції Чекановським В.Б. було складено постанову серії ПС2 №669336 від 15.03.2016 року, в якій зазначено, що 15.03.2016 року о 19.50 год. в м.Полтава ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом автомобілем Міцубісі Кольт д.н.НОМЕР_2, здійснив стоянку (зупинку) ближче ніж 10 м. на пішохідному переході, чим порушив п.15.9 ПДР (а.с.4). Даною постановою позивача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП України та застосовано стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн.

Матеріалами встановлено, що позивачем також надавались суду фотокартки із зображенням дорожньої обстановки в районі місця його затримання та на прикладі автомобіля темного кольору д.н. НОМЕР_1 (фото № 4) ним показано як саме він здійснював зупинку, коли ходив до магазину напередодні затримання з тією лише різницею, що передня частина його автомобіля була направлена до магазину АТБ.

З наданих фотознімків візуально вбачається, що автомобілі припарковані біля цього магазину в так званому «паркувальному кармані», а не на проїзній частині дороги, при цьому більшість із них ближче 10 м. від наявного пішохідного переходу. Водночас, початок пішохідного переходу від магазину АТБ починається безпосередньо в «паркувальному кармані», а не з проїзної частини дороги, світлофор в цьому місці відсутній. Знак пішохідного переходу з правого боку перед пішохідним переходом, якщо рухатись у бік центру міста також відсутній, як відсутні і знаки «місце (зона) стоянки».

Між тим, жодних належних і допустимих доказів про першопочаткове положення автомобіля позивача під час його зупинки, тобто до початку руху, суду надано не було.

Крім того, оскаржувана постанова не містить жодних належних і допустимих доказів про те, що автомобіль позивача, здійснивши зупинку біля магазину АТБ по вул. Калініна,116 м.Полтави, перебував ближче 10 м. від пішохідного переходу та якого саме. При цьому у постанові відсутні жодні відомості про засоби вимірювання та належну фото, відеозйомку події.

У касаційній скарзі Управління патрульної поліції м. Полтава не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування касаційної скарги зазнчає, що зазначена ділянка дороги є небезпечною, оскільки дійсно не врегульована дорожніми знаками, крім дорожньої розмітки 1.14.1 ПДР, що позначає нерегульований пішохідний перехід, на зазначеній ділянці дороги не має жодної іншої розмітки. В сукупності всі ці обставини дійсно створюють дорожню обстановку з підвищеною небезпекою, а тому водій ОСОБА_1 на виконання вимог п.1.7 ПДР зобов'язаний бути особливо уважним та неухильно виконувати п.2.3 ПДР.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Ознак необґрунтованого застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в касаційній скарзі не зазначено та викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Крім того, доводи та зміст касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для зміни чи скасування рішень.

З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління патрульної поліції м. Полтава на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 17 травня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції м.Полтава про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя М.М. Заїка